Все почалося кілька місяців тому. Ми познайомилися в клубі. Ти вже збирався додому, а я з друзями тільки приїхала. І ось один мій погляд, як ти відразу підійшов до мене.
Зав’язалася розмова і ти вже не хочеш їхати. В ту ніч ми поїхали разом. Твій водій довіз нас до мого будинку і я вийшла з машини, не залишивши тобі номеру телефона і шансу ще на одну зустріч.
Все бо у тебе була обручка. Зате твій друг обмінявся номерами з моєю подругою. На наступний день ми з подругою відсипалися після бурхливої ночі. У неї задзвонив телефон, це був твій друг. Вони про щось поговорили, судячи з розмови домовилися про зустріч.
Пізніше так воно і виявилося. Подруга стала скакати по всій квартирі і кричати щоб ми швидше збиралися. Нас запросили відпочити за містом. Мені ця ідея не сподобалася, тому я далі завалилась спати.
Подруга почала нити, що він їй дуже сподобався, і я зобов’язана поїхати з нею. Ну в підсумку, після довгих умовлянь і пролитих сліз, я поїхала. Ви заїхали за нами за розкладом.
Подруга світилася від щастя, базікала всю дорогу без угаву, я в той час дивилася у вікно і мовчала. Заміський будинок виявився в 150 км від міста. Коли ми приїхали, я була вражена. Це шикарний будинок, який був оформлений з незрівнянним смаком.
Тааааак, в такому будинку я хотіла б зустріти свою старість, поруч з коханим чоловіком. Будинок був наповнений теплотою і затишком. Я відразу почала накривати на стіл, відчула себе господинею, ти весь цей час спостерігав за мною. Після ми пили вино, грілися біля каміна, базікали про різні речі, пізнавали одне одного.
З настанням ночі наша парочка усамітнилась, ми залишилися одні. Розмовляли про життя. І ти розповідав про свою сім’ю, свій бізнес. У тебе є двоє прекрасних дітей і красуня дружина, ти власник багатомільйонного стану. А я звичайна дівчина, яка просто хотіла відпочити, і не розуміла, чому я повинна все це слухати. І чому я не поїхала додому? Це питання я задаю собі вже сотий раз. У той день ми залишилися в твоєму домі. Ти виділив мені спальню, хоча пропонував залишитися в твоїй. Вранці ми поснідали і поїхали додому. У мого будинку ти попросив мій номер телефону, я дала, без шансу що ти подзвониш.
На наступний день я сиділа в офісі і прокручувала нашу розмову в голові, що в тобі мене зачепило. Мої думки перервав телефонний дзвінок. Це був ти … В цей день ми обідали разом. І наступного дня теж. Ми тепер кожен день обідаємо разом. Я мільйони разів намагалася не відповідати на твої дзвінки, тисячі раз не хотіла відповідати на повідомлення, сотню раз хотіла припинити ці зустрічі, десятки клялася собі що це все не надовго, і лише один раз зізналася собі в тому, що закохалася. Мені хотілося тобі дзвонити, писати, бачити тебе, мені хотілося тебе обіймати, цілувати, але я розуміла, що НЕ МОЖНА! Як би сильно не хотіла, ти ОДРУЖЕНИЙ, а я НІХТО.
Через пару днів у нас відбулася розмова, якої я, напевно, так боялася. Ти сказав мені, що ніколи не підеш з сім’ї, що ніколи не кинеш дітей заради коханки, ти ніколи не будеш заводити другу сім’ю.
А що я хотіла почути? Я знала все це. У коханок завжди один фінал, завжди другий план і я була готова на це. Ти попереджав, що потім мені буде боляче, щоб я не закохувалася, а я не хотіла це слухати, я хотіла бути з тобою, я вже була закохана. В той день я сміялася і казала тобі, що ти це тимчасове, що ні чого серйозного між нами немає і не буде, що ти просто, як і я для тебе, розвага.
Я брехала. Брехала нам обом. Ти відразу сказав, що ці відносини ні до чого не приведуть, що вони рано чи пізно закінчаться, і я знала це, прекрасно знала, яка ж я дурна. Але саме в цей день я погодилася стати твоєю коханкою! У цей день почалася історія запаморочливого роману, таємні зустрічі, дзвінки, смс.
Зараз ти в іншій країні, і ми не будемо спілкуватися і бачитися два тижні. І як же ти мав рацію, коли говорив, що мені буде боляче. Ти з дружиною і дітьми лежиш на лазурному березі, а я сиджу в офісі і пишу цю маячню.
Хочеться затиснутися в кут і кричати. І я сьогодні, зараз, в мільйонний раз клянусь собі більше ніколи не брати трубку, не відповідати на смс і не бачитися з тобою. Боже дай мені сили, відпустити його …
