– Ох, Іро, не в мене ти пішла, – журилася мама. – Не любиш ти землю. Мабуть, це вже не виправиш. Хоча якось у мене з’явилася надія. Пам’ятаєш, як ти мені сказала, що любиш наш будинок і город, і бур’яни, і мене заразом! Я правда спочатку подумала, що на тебе щось найшло, а потім зраділа – за розум донька взялася

5 місяців ago

– Барсику! Барсику! Та де ж його носить? – Ірина Іванівна стояла на ґанку, накинувши теплу кофту. Зимове село мовчало.…

– Про що ти ще не подумав? Про те, що ми із Сашком на морі взагалі жодного разу не були? Що ти прогуляв сімейні гроші? Про те, що ти обдурив не тільки мене, а й батьків?

5 місяців ago

- Ти не тільки мене зрадив! Я подаю на розлучення. Обговорювати тут нічого, - зневажливо кинула вона у відповідь і…

– Дарино, а ти чого нам запрошення не надіслала? – запитала Ірина, відірвавши очі від комп’ютера. – Не хочеш бачити колег на весіллі? – Вибач, не встигла, – думаючи про щось своє, відповіла Дарина. – А тепер вже й сенсу немає їх розсилати. – Чому це? – Весілля не буде, – ледь вимовила Дарина. – Мій так званий майбутній чоловік усе дізнався

5 місяців ago

– Дарино, а ти чого нам запрошення не надіслала? – запитала Ірина, відірвавши очі від комп’ютера. – Не хочеш бачити…

– Зіно, ти сидиш? – Що сталося? – Злякалася я. – Та нічого страшного, – якось дивно сказала мама. – Просто зустріла вчора твою свекруху на ринку. Костя, виявляється, одружується. – Як одружується? Ми ж не розлучені!

5 місяців ago

- Зіно, а борщ у тебе сьогодні якийсь прісний вийшов, - Валентина Петрівна похитала головою і відсунула тарілку. - Ось…

— Тоді мені варто купити нову сукню? Він глянув на неї з презирством: — Яку сукню, Алісо? Ти себе бачила? Думаєш, я це сказав, щоб ти пішла зі мною? Зійди на землю. Я не збираюся зганьбитися. Піду з однією знайомою, скажу, що тобі досі погано

5 місяців ago

— Артуре, я чекаю дитину! — вона ледь не збила чоловіка з ніг, кинувшись йому на шию. Так хотілося якнайшвидше…

– Стривай! Ти отримуєш підвищення, і перше, що спадає тобі на думку, це розділити наші гроші? – Саме так, – Дмитро знизав плечима. – Я заробив, я й витрачаю. Ти заробила – ти витрачаєш. Справедливо ж?!

5 місяців ago

– А мене підвищили! - Дмитро жбурнув портфель на диван з виглядом людини, що тільки-но підкорила Еверест. – Тепер я…

– Де Соня? Свекруха підійняла брови з виразом щирого подиву. – Соня? А, кішка! Винесла надвір. – Що? – Набридла вона мені. Шерсть скрізь, репетує ночами, їсть, як не в себе. Два роки терпіла її, годі! Поживе надворі, нічого страшного. Кішки живучі

5 місяців ago

- Ти знову затрималася! Вероніка стягла з плеча сумку і притулилася до стіни передпокою. Ноги гули після десяти годин на…

– Давно не бачились, приймай рідню

5 місяців ago

Зіна любила вранці не одразу вставати, а ще трохи поніжитися, подумати та посміхнутися новому дню, тим більше була субота. Але…

– Подзвоню сестрі, позичу гроші. Думаю не відмовить. Увечері Іван взяв телефон, подзвонив сестрі. – Що сказала? – запитала Віра, коли чоловік закінчив розмову. – Відмовила, – сумно сказав Іван. Раптом пролунав телефонний дзвінок, Іван глянув хто дзвонить і застиг від несподіванки

5 місяців ago

Іван виносив картоплю з льоху, коли повернулася дружина з тещею. – Ну, що сказали? – запитав він у Віри, коли…

– Світлано, я не жадібна! Але я не хочу віддавати свою квартиру! – Вам же одній три кімнати – надто багато! – Хто це вирішив, що забагато? Ти? Твої батьки? Мій син? – Усі так вважають

5 місяців ago

Ольга жила у трикімнатній квартирі у гарному районі. Квартира дісталася їй від батьків, і кожна кімната зберігала свою історію. В…

Show more Posts
Show previous Posts