Коли Ользі виповнилося 45 років, від неї пішов чоловік. Ніщо не передбачало біди. Андрій був уважний до неї і дочці. У нього була своя фірма, і завжди знаходилися кошти, щоб побалувати «своїх дівчаток» сюрпризами і незапланованими подарунками. І раптом він повідомив, що тільки зараз зрозумів, що таке любов і залишив сім’ю.
Вони одружилися 19-ти річними, і майже відразу народили доньку. І ось уже 26 років Ольга «працювала» тільки домогосподаркою, матір’ю і дружиною. У всіх іпостасях вона справлялася зі справами відмінно. А готувала майстерно. Їй ніхто не давав її років. Спокійне життя, правильне харчування і заняття в спортзалі зберегли їй прекрасну фігуру і молоде обличчя. Жили вони душа в душу. Їздили на море. Любили дачу. Відвідували батьків.
Ольга страждала і ніяк не могла зрозуміти за що з нею так вчинили і як їй далі жити. У цей час Андрій святкував другу молодість з 20-ти річної Лікою. Дівчина була приїжджою і працювала в його фірмі. Юна красуня нагадувала його дочку. Дізнавшись про її проблеми з житлом, він захотів допомогти. Запропонував пожити в «службової» квартирі. Це стало початком зближення.
Через рік відносин вони стали жити разом. Безхмарним щастя тривало недовго. Ліка не те, щоб зовсім нічого не вміла робити по дому. Просто не хотіла. І якось раз зголоднілий Андрій по дорозі з роботи, відвідав Ольгу.
Любов до Лики, як би, ще не пройшла. Але поскаржитися на негаразди Андрію хотілося. З тих пір, дивним чином, він почав заходити до Ольги, як до старої подруги, поїсти і поговорити. Спочатку це Ольгу дратувало. Але поступово вона звикла. І навіть стала підтримувати, коли він одного разу почав говорити, що любити на відстані легше, ніж, коли поблизу бачиш недоліки одне одного. Раптом він замовк, потім запитав, як би у себе: «А як же нам вдавалося стільки років бути разом?» Через деякий час вони з’їхалися.
