Навіщо мучити себе? У моєї подруги склалася така ситуація, що вона вийшла заміж не через кохання, а просто тому що так сказали батьки.
Спочатку у них з чоловіком було все добре, до весілля жили вони разом майже рік, перед самим весіллям, він поїхав у відрядження на три місяці, зустрілися вони за тиждень до весілля.
Саме весілля було шикарним, квіти, дорогі подарунки, все зроблено на висоті. Але через кілька місяців, у них почалися сварки на порожньому місці, він їй каже що дітей не хоче, а хоче жити для себе, поділив гроші, які їм подарували на весілля, навпіл, за свою половину купив собі машину, навіть не порадившись з дружиною.
Гуляє ночами, загалом немає ніякого відношення у нього до родини, він ніби не одружився, а знайшов собі другу маму.
Через деякий час він їй зізнався, що її не любить. Та й вона мені колись говорила що не любить його, просто він був хорошою людиною, і тому вона вийшла за нього заміж.
Хоча до нього, у моєї подруги була справжня любов, яка не зникла досі, але вона каже що вже заміжня, і навіть думати про це не можна.
Але як же жити без справжнього кохання, навіщо мучити себе, якщо в один прекрасний момент можна все змінити, і бути щасливою з коханою людиною?
Мені цього не зрозуміти, а подруга дуже правильна, не хоче розбивати свою сім’ю.
