Історія розповість нам про хлопця, який втік з психіатричної лікарні. Сам він виявився там зовсім випадково: батьки стали помічати, що їх чадо часто розмовляє сам з собою і не йде на контакт з ними. А насправді ж Артем (так звуть нашого героя оповідання) не має ніяких психічних розладів, а навпаки набагато краще сприймає світ, ніж звичайна людина.
Спочатку Артему ніхто не вірив, говорили, мовляв, він же і сам перебував у психлікарні, а значить міг стати божевільним. Але, після декількох перевірок і аналізів все підтвердилося – він не хворий і каже чисту правду.
Сам же хлопець вирішив розповісти своїм рятівникам про незвичайних людей, які були в його психіатричній клініці. Розповідь він почав з хворого «принца» (старий чоловік, пройшов війну, отримав струс мозку і був відправлений сюди): на перший погляд звичайний старий, якому на вигляд не більше 80 років, але ось він міг спокійно прочитати будь-які твої думки, ніж так дивував працівників; лише тільки «принц» знав хто і коли чергує, залишає пост або вирішив настукати на когось.
Рятувальникам (Андрій і Марго) було дуже цікаво і вони не хотіли перебивати співрозмовника. Далі він випив трохи води і продовжив свою захоплюючу розповідь.
Людмила – приємна жінка, на вигляд не більше 40 років, дуже часто дивиться в одну точку і повторювала якісь слова незрозумілою нікому мовою. Найчастіше ні з ким не розмовляє, але Артем вийшов з нею на контакт. Виявилося, що ця дівчина раніше працювала в органах, але вона вела себе вкрай жорстоко з підсудними та була також відправлена сюди. Її здатність полягає в тому, що вона чує все навколо на 500% краще звичайної людини, а також вміє спілкуватися з дрібними гризунами (в основному з щурами).
Ще є один хлопець, але він не має ні імені, ні клички. Під час сильної грози він втратив пам’ять і, так як не міг розповісти хто він такий, а родичі його не шукали, бо його знайшли поліцейські, коли відпочивали на природі. Він міг запросто запрограмувати людини на будь-яку дію. Щоб не потрапити під його контроль – не варто дивитися йому в очі і слухати його спів.
Далі наш головний герой підвівся і пробубонів сам до себе: «Упевнений у вас є питання, але ви мені не цікаві, так що прощайте».
Після цього він вистрибнув у вікно; це був другий поверх, так що він не постраждав. А наша молода пара не могла довгий час з місця зрушити, щось керувало їх умами. Далі темрява і … настає ранок …
Наші рятувальники біжать до поліцейської дільниці, розповідають все, що самі почули від того самого Артема, але органам влади якось побоку на дану історію. Трохи поміркувавши після розповіді пари, капітан Кириченко відправляє їх на медичне розслідування, після якого вони потрапляють в психіатричну лікарню номер 65 …
