Свекруха перебралася до нас свекруха близько шести місяців тому, за її словами, буквально на пару тижнів. Приїхала вона без попередження, не повідомивши нікого і не запитавши, чи зручно буде нам усім, якщо вона трохи поживе у нас.
Просто встала одного разу у мене перед очима на порозі квартири — зі своїми величезними сумками. Причина у неї виявилася вагома — потрібен був терміновий ремонт.
Ми знаємо, що підлога у неї провалюється, а труби течуть. Вона вирішила, що настав час все міняти. Але як же жити під час всього цього? Сказала, що в неї поживуть поки робітники, щоб було швидше і дешевше, а вона у нас.
Ну раз така справа, ласкаво просимо, як то кажуть. У нас з нею були рівні відносини, ніхто ні на кого образу не тримав. Так що якось уживемся, адже все одно це на пару тижнів.
Але коли ми розмовляли, я згадала про одну приказку: чим далі відстань, тим близькі рідніше. Однак тоді я ще не знала, що мене чекає.
Прозрівати я почала поступово. У мене є проблеми зі здоров’ям, які впливають на моє харчування. Звичні для всіх продукти — небезпечні для мене. Я звикла обмежувати себе, все одно немає вибору. Те, що мені можна їсти, купую з запасом і готую собі окремо.
Однак з того моменту, як до нас заявилася свекруха, у мене не виходить просто поїсти, коли мені потрібно. Я готую на всю сім’ю, відразу багато, щоб вистачило надовго. А ще собі окремо. Однак хитра свекруха любить вставати по ночах і лопати то, що я приготувала для себе.
Причому з’їдає все. Я розмовляла з нею з цього приводу, пояснювала їй про проблеми зі здоров’ям. Навіть всі свої продукти стала складати на окрему полицю в холодильнику.
Мені не можна сидіти голодною і звичайну їжу теж є — великий ризик. А свекруха, яка оселилася у нас на пару тижнів, живе у нас уже майже півроку. І з усього, що є смачного в холодильнику, з’їдає саме мої баклажани і відварене куряче філе.Не встигаю купувати зелень — вона буквально зникає.
Загальну їжу вона теж їсть і з запасом, і ще всі мої продукти. Я ж не можу купувати втричі більше продуктів, щоб вона вже в кінці кінців лопнула. Я просто не зможу донести сумки з магазину! А найцікавіше, що за весь цей час свекруха навіть хліба не купила!
І ось бачу — знову точить мою запіканку під серіальчік. Вночі любить попити чаю з моїми безглютеновими хлібцями. Я багато продуктів купую зовсім потроху, адже вони коштують дорого.
А вона їх з’їдає за раз, хоча я собі їх на тиждень купувала. Авокадо їй не подобається, несмачний, але все одно їсть, хоча і давиться. У мене вже око почало смикатися, а мені нервувати не можна.
Я стала її будити днем, щоб вона вночі спала і не лізла до моєї їжі. Але вона стала закривати двері на замок. Не можна її турбувати, як я посміла? І ось вранці я знову без сніданку, вдень — без обіду.
