Бабуся моя в юності була красунею, при цьому була дуже працьовита. Час був післявоєнний, і вона як старша дочка годувала всю сім’ю. Прадіда поховали. Ось вона і намагалася: то на комбайні з ранку до пізнього вечора, то з худобою поралася, то городом займалася, то по гриби і ягоди в ліс, то за травами для чаю.
Женихи і їх матері на неї як на зразок хазяйновитість дивилися. Та й красива вона була дуже. Про її сватання окремо напишу. Хотілося розповісти про те, як діда – чоловіка її – причарували. Ох, і знатний він був, шибеник, гармоніст, перший красень – свекруха на колінах у неї стояла, просила руки.
Вийшла-таки бабуся за нього, і поїхали вони в місто. У місті влаштувалися з сільською працьовитістю швидко – відбудували будинок, телевізор з маленьким екраном вся вулиця до них ходила дивитися. Купили Волгу. Тоді в 60-х це було небаченою розкішшю. Загалом, жили і не бідували – міцний будинок (повна чаша), в сім’ї мир і злагода.
Та ось тільки після міцного становлення сім’ї запала на діда жінка, чи то з користю, чи то від любові. Приворожила, звісно, та жінка його, та так, що з дідом стало коїтися неймовірне. Він став як звір. Ясна річ, йшов періодично до коханки. Та й у самому кінці, переступивши через дітей, пішов назовсім.
Як розповідала бабуся, за його словами, до будинку не міг підійти, каже, гівном несло. А в будинку з котушок з’їжджав: то могили у дворі копав – поховати заживо хотів її, маленьку мою маму і дядька, тоді ще зовсім малюка, то з ножем на них кидався, то трощив все, то руку на бабусю піднімав.
Благо завжди сусіди рятували. Міліція йому видала попередження – не підходити до родини близько. Плакав він багато, жалівся, казав, що жив з коханкою, але додому тягнуло, сім’ю страшно любив. Але як тільки під’їжджав до двору, повторювалося те ж саме.
Також говорив, що навіть на вулиці від бабусі і від дітей запах смороду йшов. Бабуся знала, як прибрати це чаклунство було, та ось боялася вона сильно.
Сенс був у тому, що потрібно було дідові ніс розбити і хусткою з його кров’ю його обличчя утерти, і пелена б з очей діда спала, і приворот був би знятий. Але нажаль. Не змогла. Та й як величезному мужику ніс розбити? Вб’є адже.
На жаль, дід прожив недовго, розбився на своїй гарній Волзі на смерть. Та й не дивно, при сильних приворотах не живуть довго. Кажуть, що коханка приходила його на похорони, та ось тільки мати діда її прогнала з похорону. Історію діда і бабусі пам’ятає вся вулиця. Особливо про три ямки, в яких він хотів їх поховати під яблунею. Загалом, хлопці і дівчата, бережіть свої сім’ї і не підпускайте різних “муз” до себе, щоб себе і сім’ю свою вберегти. На цьому все.
