Мам, коли ти навчишся вже слухати моїх порад? – все бісилася Руслана. Мамо, мені вже 26, я можу сама тобі розказати як треба правильно ті пироги пекти, і як одяг прати, і пральний засіб який купувати, я вже доросла, мудра, в мене свої діти скоро будуть.
Мам, бісилася знову Руслана, тепер їй 28, у неї донька, чоловік, робота, вона наче вже дійсно мудра і досвідчена, але мама все казала, що вона ще мала.
Руслані 33, вона вже має 3 дітей, свій будинок, навіть підлеглих на роботі, гарно заробляє. Має авторитет серед колег і друзів, чудова господиня і мама, відмінна жінка, та мама всеодно каже що вона ще не пізнала життя.
45 – поважний вік для Руслани. Дата хороша, треба святкувати, приїхала мама, почали готувати страви, ставити все на стіл. Руслана ляснула по рукам доньку, щоб та не хапала з тарілок, насварила чоловіка, щоб той вдягнув сорочку, забула зняти бігуді до приходу гостей. А ще накричала на сина, що той не на вокзалі, і світло треба економити.
В цей вечір мама сказала доньці гарний тост: “Вітаю, тепер ти в мене доросла”. Ніхто не зрозумів сенсу, тільки мама і дочка дивилися один одному в очі, і посміхалися. Бабусю, а я вже доросла, спитала вагітна внучка якій вже 21, коли я стану дорослою по вашим міркам???
