Батько для мене перестав існувати вже давно! Зате дочці мачухи пощастило, для неї вітчим став батьком, он як турбувався, бігав, гроші шукав, переживав

Батьки розлучилися, коли мені було сімнадцять. Десятирічний брат залишився жити з татом, а я і мама переїхали до бабусі.

Брат прожив із батьком три роки, доки він не привів до будинку жінку. З мачухою брат не вжився! Це була офіційна версія батька!

Насправді для батькових дітей, просто не залишилося місця в його трикімнатній квартирі, бо мачуха переїхала з двома різностатевими дітьми.

Я вже жила окремо у гуртожитку. Мама дзвонила, брат психував через таке життя, що докорінно змінилося. Коли він жив тільки з батьком, то звик до свободи та роздолля, міг робити усе, що хотів.

Батько йому навіть в школу іноді дозволяв не ходити, вчителям дзвонив, брехав, що у дитини голова болить. А тут сувора “мама”!

Вони, звичайно з нею раніше бачилися, доки брат жив у батька, але ці зустрічі, хай навіть часті, і життя під одним дахом – різні речі!

Мати з батьком почали лаятись з цього приводу, втрутилася нова баба батька, з наріканнями на брата.

Закінчилося це все просто – батько послав якомога далі й маму, і брата, і мене за компанію! Брат переїхав до мами з бабусею, дещо вгамувався, хоча іноді видавав перли.

Батько одружився. Він неохоче платив аліменти до братового повноліття, та виховував дітей нової дружини.

Зараз брат служить за контрактом. У мене чоловік та дочка, а мама так і живе з бабусею. Батько зрідка з’являвся в моєму житті, якийсь час навіть онукою цікавився. Потім зник.

Три роки ні дзвіночка! Зателефонував він у травні цього року. Через три з лишком роки після останнього дзвінка!

Грошей просив! А якщо немає грошей, просив, щоб я узяла кредит, будь-яка сума його б влаштувала!

– Дочка дружини на ковід перехворіла, дитину втратила, у неї ускладнення, потрібні гроші на лікарів, безплатні розводять руками, — сказав батько.

У нас із чоловіком дочка та іпотека! Навіть, якби не це, все одно батьку відмовила б! Ми практично чужі люди! Кредит брати? Я йому дала слушну пораду, щоб він сам взяв кредит, або його дружина, чи син!

– Я не питаю, що нам робити, — розлютився батько, — я прошу допомоги у дочки! Ну так, чи ні?
– Ні!

– Якщо в тебе щось станеться, не дзвони мені! — сказав батько і кинув слухавку.

Брату батько теж дзвонив. Спершу не став нічого пояснювати, просто грошей попросив. Брат сумніватися почав, дати чи ні?

Батько, мабуть, вирішив на жалість тиснути, розповів, навіщо гроші потрібні, про дочку дружини, цікаве положення, необхідність лікування.

Брат одразу визначився, також грошей не дав! Батько й братові сказав, що в майбутньому не треба йому дзвонити, бо ніколи, й нічим йому не допоможе!

– Правильно зробили, – сказала мама, – вона вам хто? Ніхто! Якщо в положенні була, то або одружена, або коханець є. Нехай він допомагає! Або мати з вашим батьком! Вам дзвонити – свинство з його боку!

Батько більше не дзвонив. Я звідусіль його видалила, бо почуття, що я втратила батька, у мене не було. Він для мене перестав існувати вже давно!

Брат не може пробачити, що батько вигнав його до матері, а кімнату віддав синові дружини! Тож і у брата батька немає.

Зате дочці мачухи пощастило, для неї вітчим став батьком, он як турбувався, бігав, гроші шукав, переживав! Але, ми тут до чого?

Хотів, щоб ми пожаліли його, та допомогли? Дідька лисого! Нас ніхто не жалів! Як постелиш, так і виспишся! Я вважаю, що ми вчинили правильно! А ви як вважаєте?