Я живу з матір’ю, батько пішов від нас, коли мені було три роки (зараз мені 19). Тепер він живе в іншому місті з новою сім’єю і має ще одного сина.
Всі ці роки він практично не з’являвся, тільки іноді на свята. На аліменти мати подавати не стала, горда, а він і радий, дрібними подачками обмежився. Періодично приїжджав на день народження, а одного разу приїхав зі своїм молодшим сином, щоб познайомити нас.
У нього взагалі якась нав’язлива ідея, що він є батьком двох синів. Не встигнемо десь сфотографуватися, як відразу викладає у себе на сторінці фотозвіт з підписом — «я і мої сини». Особливо дратує, коли він залазить до моєї групи з дзюдо, бере там фотки і потім розміщує у себе на сторінці. Наче він має якесь відношення до моїх досягнень!
Я вже мільйон разів просив цього не робити, але відповідь одна: «Я тобою пишаюся! ». Раніше б так говорив, коли мені форму не було на що купити. А нещодавно взагалі виявив у нього на сторінці свої дитячі фото. Цілу добірку під заголовком – “Перші кроки юного чемпіона”. Уявляєте?
Я, звичайно, відразу зателефонував і попросив прибрати, а він відмовився. Говорить: «я твоїй матері за них гроші заплатив». Я був у шоці! Спочатку не повірив, а потім почав у мами допитуватись. І з’ясувалося, що в один із його приїздів він справді випросив у неї один із моїх дитячих альбомів. Їй тоді були дуже потрібні гроші, і він її«виручив». А коли їхав, забрав альбом, а їй незручно було йому відмовити. І тепер праворуч і ліворуч світить фотками, як він тримав. А те, що цих фото лише до трьох років ніяк не коментує.
Мрію вивести його на чисту воду, але не хочеться опускатися до негативу у коментарях. Добре, що мені вже виповнилося вісімнадцять, і я від нього ніяк не залежу. Шкода, що коли паспорт отримував, прізвище не змінив, але й зараз ще не пізно.
Дівчинка на інвалідному візку приїхала до притулку для тварин і хотіла забрати додому найнебезпечнішого собаку:…
Та ніч почалася мирно. Я складала білизну, коли раптом з вітальні пролунав крик Лілі: -…
Оля пам'ятала той день до дрібниць. Три роки тому, а наче ціла епоха. Олексій кинув…
– Може, не будемо так коротко? – із сумнівом запитала перукарка, оглядаючи майбутній масштаб робіт.…
- Мамо, ти чого так довго? У нас два дні всього, а ти годину вже…
У Насті не стало батька. Мама повідомила їй про це тихо й швидко, ніби це…