Я зіткнувся з невідомою істотою, якщо так можна це сказати. Сталося це на дачі, днем, коли вирішив один сходити в ліс, не знаю чому мені так захотілося туди йти, адже зазвичай я завжди прислухався до порад батьків – “Не ходи в ліс один! ”
І шкодую, що не послухався їх, адже, що там було, запам’яталося мені на все життя. У кратце скажу, що істота була темна, виглядала вона як людина, риси обличчя я не бачив, вона вся була чорною!
Мене це насторожило настільки, що побіг як скажений кролик, біг досить довго, де конкретно виявився потім, вже й не згадаю, адже цей випадок, запам’ятався мені назавжди! Скажу чесно, вам не уявити наскільки було страшно і найголовніше, адже я ніколи цю істоту в житті не бачив, дуже дивно!
Ах, так, забув ще згадати в тому, що істоту я побачив в темному лісі, неподалік від будинку лісника. Про будинок лісника, особливо розповідати там нічого, звичайний будиночок, хто там зараз живе, чесно не знаю, він вже ніби як давно закинутий з 2012 року.
Істота, яку я побачив в темному лісі, з’явилася з нізвідки, як би це по науковому сказати, як ніби воно вилізло з якогось порталу, що людським оком не побачиш.
Коли я дивом втік від істоти, з цього темного лісу, я пішов відразу додому, але був настільки наляканий, що по дорозі до дому, озирався на всі боки, щоб переконатися, що воно мене не переслідує.
У підсумку, коли прийшов додому, вирішив трохи заспокоїтися, поїв, попив чайку і зібравши речі, поїхав з дачі. З тих пір, більше не бачив цю істоту, але пам’ятати буду все життя. Та й вам раджу особливим читачам, бути обережними, адже ми самі не знаємо, що чекає нас завтра.
У кожного своя доля. Бережіть себе і своїх близьких, та й прислухайтеся до поради близьких, якщо вони вам щось кажуть, значить це не з проста. Хто знає, може саме за вами прийде та істота, чорна і боюся навіть уявити, які у неї здатності є взагалі.
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…