Від першого шлюбу у мене є дочка. У другому шлюбі мені зробили штучні пологи через патологію плода. Після другого розлучення і невдалої вагітності в моїй голові щось заклинило. Я почала спати з чоловіками з третьої і четвертої зустрічі.
Для першого чоловіка я була незайманою, до 22 років чекала, хотіла бути з одним раз і назавжди. Але після другого розлучення я розлютилася на всіх і одночасно залишилася безпорадною. Щоб хтось просто хотів бути зі мною поруч, я намагалася утримати постіллю.
Спочатку я рахувала на пальцях, скільки у мене було чоловіків, потім збилася. Звичайно, зараз я дуже шкодую про це. У минулому році зустріла гарного хлопця, він молодший за мене. 8 місяців ми бачилися практично щодня, але він мене навіть пальцем не торкнув.
Бачачи таку повагу, я навіть не намагалася ще з ким-небудь познайомитися або спілкуватися. Але тепер я з ним розлучаюся. Тому що він хоче зі мною одружитися. У нього традиційна сувора мусульманська сім’я і вони не хочуть для свого сина жінку з дитиною.
Він пропонує нам таємно одружитися, потім розповісти його батькам. Якщо чесно, до нього, виявляється, ніхто мене по-справжньому не любив. Саме через це, я хочу, щоб його дружиною стала чиста дівчина, щоб усі раділи його одруженню і, щоб він і його рідні ходили з високо піднятою головою в своєму суспільстві.
Кидаю його, а він не відстає. Жену геть, він не йде. Голова і совість говорять, розлучитися найвірніше рішення. А серце хоче щастя.
