Поїсти я любила завжди, і могла їсти навіть не відчуваючи особливого голоду. Але кожна булочка одразу йде у зайву вагу. Ще я сама по собі домашня, і в дитинстві мене мало не насильно виганяли погуляти. Я любила сидіти вдома та читати книги на канікулах, читала по одній книзі на день, навчалася чудово. Через те, що моя сім’я була небагатою, то повною я не була, солодке було тільки на свята.
Але коли мені було 13 років, ми переїхали усією сім’єю за кордон. Несподіване збільшення прибутку відбилося у всієї родини на талії. Поступово ця ейфорія від їжі зійшла нанівець, і всі в сім’ї схудли, але тільки не я. У мене зріст 160 см, я важила під 70 кг і це у 16-17 років.
Після трьох років стосунків мене покинув хлопець, моє перше кохання. Тоді я так була вбита цим розлученням, що за місяць схудла до 58 кг і почала мати досить непоганий вигляд. І щоб ще кардинальніше змінити своє життя, я переїхала вчитися в інше місто. Там зустріла нове кохання.
Все настільки захопило мене в новому місті, з новими людьми та переживаннями, що я зовсім перестала стежити за тим, скільки їм. Тим більше я була щаслива знову і нічого не забороняла собі. У результаті за три роки набрала 20 кілограмів. Хлопець теж набрав ваги, ми були повні, але як мені тоді здавалося щасливі.
А потім почалося: він почав говорити, що я товста, що я маю схуднути. Його мати почала мені при кожній зустрічі говорити те саме, що я як вагітна виглядаю. І я взялася за себе.
Щодня спорт, жорстка дієта. За пів року я із 77 кг дійшла до 49 кг. Я повинна була радіти, але думала тільки про їжу та про калорії, про свою вагу і ні про що більше. Решта мене перестало цікавити, стало все байдужим. І те, що волосся випадало пучками, і те, що почалися проблеми з зубами, і те, що вже рік, як пішли збої в організмі.
Я погано пам’ятаю останній рік, зараз мені вже 25 років, я п’ю пігулки для нервової системи, знову погладшала до 60 кг. Також тепер я не можу мати дітей, у мене постійні істерики та ненависть до себе. Іноді мені просто хочеться заснути і не прокидатися.