Настя відчинила двері до квартири і одразу побачила чужі кросівки та туфлі свекрухи.
Михайло сидів на кухні разом із матір’ю та старшим братом. Напевно, вони про щось розмовляли, але замовкли, коли почули шум у передпокої.
Андрій був на десять років старший за Михайла. Настя його особливо не знала, зустрічалися рідко. Всі новини про брата розповідав Михайло: одружився, розлучився, піднявся, збанкрутував, переїхав до матері, поїхав від матері.
І так по колу, іноді все це мінялося місцями, потім одружився, могло бути одразу розорився. Притулком завжди виступала квартира матері.
Мати шкодувала, допомагала, і Андрій знову “входив у коло”. Для чого вони прийшли? Просто у гості?
– Ось і Настя прийшла. – замуркотіла свекруха. – А ми тут тортик привезли. Проходь, чай пити будемо. Ще й порізати не встигли, на тебе чекаємо. І чай не налили.
Що в голосі свекрухи не сподобалося Насті, так це запобігливий тон. Зазвичай, вона так говорила перед великим проханням.
Востаннє довелося фарбувати дачу та паркан, суботу та неділю було втрачено. Тоді Настя збиралася провести їх із тіткою. Раніше мати просила у Михайла грошей “в борг без віддачі”.
Мишко їй давав, суми невеликі, вважав це просто допомога матері. Але потім він дізнався, що мати дала Андрію круглу суму на черговий бізнес – накопичила. Як накопичила?
Настя налила всім чай. Вона планувала готувати вечерю, та гості вже різали торт. Свекруха знала, що Настя любить медовик, звичайний медовик майже без крему та прикрас.
Саме він і був на столі. Чай випили майже мовчки. Настя прибирала посуд, а свекруха раптом заговорила.
– Насте, не метушись, присядь. У нас розмова до тебе.
– Мамо, я вже казав, що не варто це починати, – відповів Михайло матері.
– Ти помовчи, розмова не про тебе. А ти, Насте, послухай. Ти в нас дівчинка молода, недосвідчена.
– З великими грошима справи не мала, – для цього досвід необхідний. Ти вже вступила у спадок, батьків і тітку не повернеш, а жити треба.
Пів року тому батьки та тітка Насті не вижили в дорожній пригоді. Усі разом. Та сама самотня тітка, до якої любила ходити Настя у гості. Тітонька, з якою вони були подругами. Так вийшло.
– Я все вирішила! Я старша в нашій сім’ї, досвідчена, до того ж бухгалтер, гроші рахувати вмію. Ми продаємо всю твою спадщину.
– Гроші передаси мені. У Андрія вже готовий план розвитку бізнесу. Цього разу все контролюватиму я сама. Заживемо.
– Продати? У мене інші плани.
– Плани у тебе? Молода ще, обдурять, залишишся без грошей. Я тобі справу говорю! Ти ж найбільше цього боїшся, нікому не довіряєш. А ми… А я допоможу!
– Ні.
– Але ж ви зможете закрити іпотеку! А решта, – бізнес. Навіщо тобі порожні квартири?
– Квартири я вже здаю. На платіж по іпотеці за цю квартиру вистачає.
– А ось нам не вистачає. Бізнес сімейний буде, – я і сини… та й ти, звичайно. Подумай, але недовго. Ми вже й місце придивилися.
– Яке місце?
– Місце під наш бізнес. Ми відчиняємо ресторан!
– Цікаво, продовжуйте. Хоча я сама продовжу. Ви директор. Ні, директор Андрій, ви кухар, Мишко картоплю чиститиме, а я посуд митиму. Так?
– Ну… вирішимо, все вирішимо.
– Я вже вирішила. Ні!
– Михайле! Поясни дружині вигоду.
– Мамо, я вже все пояснив тобі. Ці квартири належать моїй дружині, але не для вашого чергового провального бізнесу. Ви даремно прийшли.
– Навіть, якби Настя погодилася на вашу аферу, то я б переконав її не робити цього. Шукай для Андрія іншого спонсора, а краще, нехай іде працювати. І грошей більше не проси, я знаю, куди вони йдуть.
– Ти мені син, чи хто? Ти мене мусиш підтримувати. Вмовити дружину повинен, а ти проти мене йдеш!
– Даремно ви прийшли. Ідіть!
– Ми до неї з усією душею, з тортиком, а нас за поріг!
Мати та Андрій пішли.
– Дякую, що підтримав. Думала одна відбиватися буду.
– Відбилися, але вечерю ніхто не скасовував. Допомогти? Можу картоплю почистити. Що сьогодні у нашому ресторані?
– Кухар пішов, а я можу тільки посуд мити.
– Пожартували і вистачить. Давай картоплю.
– Голубці у контейнері, зараз усе буде готове, сьогодні картоплі не буде.
***
Свекруха ще кілька разів намагалася вплинути на сина та невістку, але нічого не вийшло. П’ятий бізнес Андрія краху не зазнав, бо так і не розпочався, – не на тих спонсорів натрапили…
Пишіть в коментарях, що ви думаєте з цього приводу, ставте вподобайки!
