Рік тому вийшла заміж. Вага була 82, зріст — 161. Чоловік постійно критикує, що я маю зайву вагу. Я обіцяла, що схудну. Для мене це також важливо. За рік схудла на 15 кг.
Рахувала калорії, ходила до спортзалу 3-4 рази на тиждень, на роботу пішки, іноді дозволяла собі щось смачне – схудла повільно, без стресів та зривів.
Зараз важу 67 кг, звичайно, я розумію, що ще багато роботи попереду, однак мені приємно, що всі помічають мої результати, хвалять мене. Але не мій чоловік. Мабуть, для нього це все надто повільно та мало.
Він продовжує мене постійно критикувати. Бере за складки, розглядає оцінним поглядом, постійно каже, що худнути я давно перестала, а почала знову набирати вагу. Цілий рік так говорив, попри мої результати.
Мені дуже прикро, ми сваримося через це, я постійно плачу, іноді опускаються руки. Тож хочеться підтримки. Я худну все своє життя, у мене вперше такі добрі результати, бо знайшла свій метод — повільно і не дуже суворо.
Через 6 місяців у нас зʼявиться дитина, а я продовжую контролювати вагу, вже схудла на 2 кг (не голодую, харчуюсь повноцінно, просто без шкідливої їжі). У зв’язку з моїм станом, тепер дуже мало сил, тіло як ватне. Я стала менш активною.
Чоловік почав говорити, що я розледащилась і потім буду величезна і жахлива. У мене, дійсно, через гормональні зміни надутий живіт, не так яскраво виражена талія. Він цього не розуміє. Я намагалася говорити з ним, заспокоювала його, що я стежу за харчуванням і вагою, пообіцяла зробити все, що від мене залежить, щоб не погладшати сильно за цей час.
Але вистачає його ненадовго. Проходить час — і знову коментарі та критика на мою адресу. Просто боляче та прикро. Я ніколи не виглядала худою, ні коли було 60, ні коли 50 кг. Боюся, що худнутиму, а він все одно знаходитиме на мені якісь складки та жирові відкладення, скільки б я не важила.
Підтримайте, будь ласка, може і я в чомусь не права? Пишу зараз і плачу.
