Живу з батьками. Ніколи ні з ким не зустрічалася. Відносини в родині натягнуті – мама намагається керувати всім і всіма, татові наплювати. Тепер я боюся виходити заміж, мати дітей. Мені здається, що кохання в шлюбі немає, що це все брехня і казка. Від однієї лише думки про те, що доведеться жити з чужим чоловіком, мене кидає в тремтіння. Мати дітей для мене рівнозначно тому, щоб втратити себе, хоча раніше, в дитинстві, хотіла двох або трьох. Зараз же мені здається, що якщо я буду жити де-небудь одна в квартирі, мені буде легше. Тоді зможу себе реалізувати, не втрачуся в сімейних буднях, продовжу саморозвиток. Як мені допомогти собі та й позбутися від страху?
Анастасія, 19 років. Порада від психолога.
Анастасія, а ви випадково не боїтеся, що не впораєтеся з роллю вашої мами вже в своїй сім’ї? Чи не здається вам, що, як і їй, вам доведеться керувати домочадцями, тільки ви ось з цією роллю не впораєтеся? А чи потрібна вам ця роль і хто сказав, що саме така роль буде у вас?
Знаєте, ця вже заїжджена максима про те, що дитина копіює сімейний сценарій – не така банальна, якою її виставляють. Суть в тому, що сімейний сценарій набагато ширше відносин між матір’ю і батьком: дитина може несвідомо копіювати тільки якусь частину, а може і зовсім ігнорувати неприємну модель поведінки, і саме в цьому буде вплив сценарію.
Вас кидає в тремтіння від думки, що потрібно буде жити з чужим чоловіком. Від такої думки кого завгодно кине в тремтіння, якщо чесно. А ось жити з чоловіком, якого ви виберете по своїй волі, – це вже інша справа, чи не так? Або вас змушують вийти за якогось незнайомого чужого чоловіка? Тоді це питання до поліції або прокуратурі.
Може, суть не в думках про заміжжя і материнство, а в необхідності сепарації від батьків? У вашому віці питання особистого життя не критичне. Дозволю собі зауважити, що він не критичний в принципі, незалежно від віку. А ось бажання стати самостійною особою і позбутися від тиску батьків – більш ніж нормально в вашому віці.
Пам’ятайте про те, що краще жити тут і зараз, ніж з тривогою заглядати в туманне майбутнє. Перш ніж вирішувати ще не настали проблеми, проясніть свою ситуацію в сьогоденні. Коли відчуєте впевненість в собі, страх перед майбутнім піде.
— Ми взагалі вечеряти сьогодні будемо? Голос Кирила, поважний і невдоволений, увірвався у стерильний простір…
— Я тобі забороняю туди їхати! — голос Галини Михайлівни тремтів від ледь стримуваної люті,…
Тамара Федорівна перший день сиділа біля вікна та сумувала. Сумувала за своєю роботою, за колегами,…
Протяг пронизував наскрізь, гуляючи по порожній залі очікування провінційного вокзалу. Ірина щільніше закутала в хустку…
Телефон лежав на столі вже двадцять хвилин. Галина Іванівна дивилася на нього, як на гранату…
Таня була впевнена, що її Андрій ніколи їй не зрадить, адже на шляху до сімейного…