Боюся відпускати дітей з колишнім чоловіком на море, а сама не маю грошей поїхати

У серпні вперше мої діти їдуть на море без мене. Павлик і Соня досить довго чекали на цю пригоду. Зазвичай ми їздили на море всією родиною. Так було до розлучення. Далі я возила дітей на відпочинок сама.

Колишній облаштовував особисте життя, насолоджувався холостяцькими буднями, довго вибирав собі нову обраницю. Три роки тому нарешті визначився та одружився з чудовою дівчиною Ірою.

Сподіваюся, їхній шлюб буде довгим і щасливим, все ж таки Діма трохи став розсудливим. Мені казав, що нарешті нагулявся. Перед тим, як зустрів Віру, навіть назад заміж кликав. Та я на той момент вже була щасливою нареченою мого Євгена. Зараз під серцем росте наша наймолодша.

Паша та Соня дуже чекають на народження сестрички, але трохи засмутилися, дізнавшись, що вона має з’явитися на світ на початку серпня. Адже ми завжди відпочиваємо на морі саме цієї пори.

Та й із фінансами зараз ситуація у мене напружена: пологи, ліжечко, візок, одяг для новонародженої. Відправити дітей у дорогий табір біля моря не вдасться.

Діти раз на два тижні проводять час із Дімою та Ірою. У них поки невелика квартира, тому Ірина влаштовує нашим діткам культурні вихідні. Ходять у парки відпочинку, музеї, іноді катаються на катамаранах озером.

Два дні тому Іра мені зателефонувала і несміливо запропонувала, щоб Паша та Соня поїхали цього року на відпочинок із Дімою. Я довго сумнівалася, особливо коли дізналася, що Іри з ними не буде, має якусь там наукову конференцію в іншому місті.

Але малявки повисли на мені з криками: “Мамо, давай погоджуйся, будь ласка, ну ми ж дуже просимо!”

З одного боку, я всіма руками за. Це і можливість для дітей побути довше з батьком, і для Діми краще дізнатися, чим дихають його діти. Думаю, цей відпочинок їм усім запам’ятається.

З іншого боку, я банально боюсь. Дмитро не дуже відповідальний, без Ірини їм може бути складно у деяких питаннях. Але все ж таки і дітям треба дати можливість подорослішати і проявити себе. І Дімі подорослішати час. Мій Женя каже, що вони впораються. Сподіваюся, все справді буде добре.

Батько вам не мама

Жахливе почалося ще з моменту зборів. Соня старша за Павлика на 2 роки, вона трохи відповідальніша, склала свої сукні, купальні костюми, взяла навіть теплі речі, раптом вечорами буде холодно.

Павло ж весь у тата: «Що мені на морі, крім плавок, треба, мам? Головне – плавки взяти».

Діма побачив товстенький рюкзак Софії та почав її переконувати залишити половину речей удома. Каже, якщо раптом що, на місці купимо, нічого шафу з собою на відпочинок тягнути.

Павлик же татового запрошення спустошити ранець не став чекати і поміняв половину одягу на машинки та інші іграшки. Хм, може, й справді так подорож запам’ятається надовго. Щонайменше гардероб оновиться, приємний сувенір.

Ми з колишнім чоловіком дуже вітаємо самостійність у дітях, але аптечку я вирішила зібрати окремо. На Діму теж сподіватися не стала, сумніваюся, що він згадав би про ліки до першого отруєння креветками.

Поклала і від болю в животі, і від температури, і сонцезахисні креми, і проти алергії. Все склала компактно в косметичку в квіточках. Дала в руки Дімі для того, щоб точно взяв із собою в чемодан. Обійняла всіх, благословила на добрий цікавий відпочинок, попрощалися.

Дуже переживаю за них усіх. Євген запевняє мене, що вони впораються. І я це розумію, також хочу, щоб так і сталося. Але все одно сіпаюся. Вчора зустріла Ірою, дізналася, що квітчата косметичка з аптечкою в коридорі залишилася. Не влізла у валізу, ось Діма її й виклав. Ну що ж, сподіваюся, це не зіпсує дітям та колишньому відпочинок.

Зрештою, вони відпочивати поїхали, а не хворіти. Чекатиму з нетерпінням їх повернення і розповідей про те, як провели перше літо тільки з татом. Я вдячна Ірі та Дімі, що вони придумали, як влаштувати Павлику та Сонечці справжнє морське літо. Не всім так щастить.

Чомусь багато хто вважає, що діти після розлучення — відповідальність однієї тільки мами. І, відповідно, дитячий відпочинок теж її турбота.

Але ж діти колишніми не бувають? Чи все ж таки мама повинна на собі тягнути все?

You cannot copy content of this page