Брат з невісткою розраховували, щоб мама купила їм штори, зіпсовані кішкою! Виявляється, що мене мама любить, бо запропонувала купити штори, а брата не любить, бо йому такої пропозиції не надійшло! І що в тій голові коїться

Брали з чоловіком одного разу мамину кішку на два тижні, мама у гості під час відпустки їздила. Кішка нам усі штори зіпсувала своїми пазурами.

На кухні тюль, на ньому була купа зачіпок, у спальні та вітальні зачіпки, море зачіпок на щільних шторах.

Штори зняли, коли кішка повернулася до мами, та купили нові. Коли кішку передавали, то поскаржилися на її поведінку.

– Ой, не знала, я ж маю рулонні штори, — розгубилася мама. – Я куплю вам нові!

Брати гроші з мами? Ну, так собі вчинок! Заспокоїли маму тим, що отримали привід трохи поновити інтер’єр. До штор ще торшер і килим купили, освіжили трохи вигляд квартири.

Наступного разу, років за два, ми від кішки відмовилися. У нас манюня з’явилася! Донька була зовсім крихітна, не хотілося б зіткнутися з алергією. Мама сплавила кішку братові, знову на два тижні поїхала у гості до подруги дитинства.

Брат і його дружина про ніжне кохання маминої кішки до штор знали. Чули про долю наших штор, плюс, мама їх попередила, коли кішку привезла, і порадила тимчасово прибрати штори, щоб уникнути псування.

Що зробили брат та його дружина? Штори чіпати не стали, мама повернулася, брат і невістка закидали її скаргами:

– Зачіпки на шторах, затяжки, гачком не забираються, що робити, штори дорого коштують?!

На цей раз мама не розгубилася. Вона застерігала? Попереджала? Брат і дружина чимось керувалися, погоджуючись взяти кішку з сумнівною репутацією?

Це, як гроші в кишені пальто залишити й здати його в гардероб, проігнорувавши табличку з написом: “За залишені у верхньому одязі цінності адміністрація відповідальності не несе”.

Брат і невістка натякнули мамі, що непогано було б, якби хтось купив нові штори. Мама пожартувала, що спробує працевлаштувати кішку, якщо вдасться, то гроші на покупку штор у кішки будуть. Залишилися брат із дружиною з носом!

Невістка всім скаржиться на нашу з братом маму! Порахувала, скільки мама заощадила на готелі для братів наших менших, чи перетримці, і порахувала вартість нових штор!

Зробила висновок, що перетримка була б дешевшою, але мама вирішила заощадити, й втягнула інших людей у ​​руйнування.

Про мене сказала: дочці мама гроші за штори пропонувала, а син, дурненький, сам купить, не маленький!

Логіки у невістки нуль, якщо чесно! Коли кішка залишалась у нас, ніхто не знав, що вона нерівно дихає до штор.

Якби кішка вперше зіпсувала штори саме у брата вдома, то мама йому обов’язково запропонувала б оплатити шкоду. Але брат знав, чого від кішки чекати! Тож сам недолугий!

– Чому не відмовилися? — спитала брата й невістку. — Я відмовилася брати кішку, бо була причина. Ви також могли відмовитись. Мама знайшла б інше місце для кішки. Чи ви нові штори коштом матері захотіли?

Через моє припущення невістка звинуватила мене в маразмі. Хіба маразм? Ні, це логічно! Людей попередили, але попередження вони проігнорували!

Тобто, розраховували на псування майна, та подальшу купівлю штор? Чим моя версія погана? Явно краща за теорію невістки! Ще й материнські почуття сюди приліпила!

Виявляється, що мене мама любить, бо запропонувала купити штори, а брата не любить, бо йому такої пропозиції не надійшло!

І що в тій голові коїться? Не розумію! А ви як вважаєте, який намір у них був, коли вони брали домашню тваринку?