Подруга дитинства виходила заміж. Мене та чоловіка на весілля запросила. Наречений — колишній однокласник старшого брата, вони не припинили спілкуватися після школи.
Наречений запросив мого брата та його дружину. У дружини брата чотирирічний син від першого шлюбу.
Невістка одразу зателефонувала нашій з братом мамі, щоб прилаштувати дитину на час весілля.
Вони поговорили, невістка зізналася, що я та чоловік теж запрошені. Мама їй відмовила, повідомивши, що я, швидше за все, звернуся до неї з аналогічним проханням.
Мама мала рацію. Я їй зателефонувала. Вона погодилася посидіти з моїми дітьми. У дружини брата в нашому місті тільки колишній чоловік, але він завжди зайнятий, то на роботі, то йому ніколи. Про няньку брат із дружиною, мабуть, не чули.
Ми приготували подарунок на весілля, та відвезли дітей до мами. У нас із чоловіком доньки, старшій вісім, молодшій шість років.
Мама отримала не лише дітей, а й грошенят. Я завжди мамі залишаю гроші на дочок, мало, що вони вирішать затіяти.
Відвезли дітей, поїхали на весілля. Приїхали до РАГСу. Народ уже активно підтягувався, хоча нареченого та нареченої ще не було. Мені мама зателефонувала.
– Невістка зробила тест, він позитивний, дві смужки, але у неї болить живіт, тож вони везуть мені дитину, а самі поїдуть до лікарні. Якщо прийдуть на весілля, а не до лікарні, подзвони мені, — попросила мама.
Прибули наречений із нареченою. Наречений сказав, що мій брат та його дружина будуть пізніше, якщо зможуть, бо справи у них.
Я мамі інфу передала. Зробила висновок, що якщо будуть пізніше, якщо зможуть, то, швидше за все, не все так погано.
Церемонія одруження пройшла. Мама нареченої плакала. Наречена теж плакала. Потім всі гості утрамбувалися в машини, і всі поїхали в орендоване кафе.
Брат під’їхав до кафе. Один без дружини. Сказав, що її у лікарні залишили. Я про дитину, яку вони мамі підкинули, у нього запитала:
– Його батько забере, коли звільниться, — відповів брат.
Мама зателефонувала, щоб я дала їй брата. Вони поскублися. Троє дітей в одному приміщенні – армагедон!
Мама була зла, адже їй обіцяли, що дитину заберуть після візиту до лікарні, а брат поїхав прямо на весілля. Брат на маму накричав, звинуватив у байдужості:
– Моя дружина в лікарні, може дитину втратити, а ти мені нерви робиш через дітей! Тобі зовсім начхати?
– Це тобі начхати! – не залишилася в боргу мама. Твоя дружина в лікарні, може втратити вашу дитину, а ти по весіллях розгулюєш!
Хлопчика забрали у мами лише о дев’ятій вечора. У кафе всі приїхали до четвертої години дня. Мама була зла.
Брату написала повідомлення, коли колишній чоловік невістки забрав сина: «Наступного разу навіть двері вам не відчиню».
Через тиждень невістка написала відмову від подальшої госпіталізації, та примчала до мами, розбір польотів їй влаштувала.
Заявила, що не бачити мамі її дітей, бо у мами є мої улюблені дочки, тож пішли ми всі дружно в дупу.
Кинула мамі під ноги гроші, знову згадавши мене: мовляв, я ж за своїх дочок заплатила, тож за несплаченого хлопчика отримайте винагороду, і не нийте. Після чого невістка вийшла з виглядом переможця.
Тієї ж ночі дружина брата знову потрапила до лікарні. Дитину вона втратила. Термін був невеликий, її навіть на облік не поставили, сказали, щоби пізніше приходила.
Брат звинуватив у всьому маму! Мама винна, довела невістку! Мама була в шокована: брат на весіллі танцював, забивши на пасинка, невістка сама з лікарні пішла, сама до мами прийшла, скандал закотила!
А винна мама? Я за маму заступилася, назвала брата дегенератом. Брат надіслав нас усіх якомога далі.
Жерсть якась! Розумію, горе у людей, але вони самі винні у всьому! До чого тут мама? До чого тут мої діти? Мама невістці спочатку відмовила, із сином її сидіти не захотіла?
Тож вибачте, мама з рідними онуками захотіла посидіти, це її право! За кілька тижнів, з моменту отримання запрошення, до дня весілля, можна було знайти няню. І коли вже невістка до лікарні потрапила, треба було долікуватися!
Можливо, могла б малюка зберегти. Якщо вже пішла з лікарні, то йди додому, лежи, відпочивай, а не скандаль.
Мама винна! Ага, десять разів! Обидва добрі, і брат, і його дружина! А маму я винною не вважаю! А ви що на це скажете?
Олена дуже переживала. Зараз вона вперше побачить свого заочного друга, з яким вони вже майже…
- Я не можу відмовитись від рідного сина! – категорично сказав чоловік. - Він не…
Черговий договір на постачання медобладнання розпливався перед очима. Цифри та пункти давно злилися в одноманітну…
– Що це таке? – різко спитала Анастасія. – Кому ти цукерки купував? І квіти?…
- Лєрочко, ну що ти знову надулася, як миша на крупу? - Запитав Ігор. Я…
Те, що бабуся Катя залишить їй свою квартиру, Рита знала давно. Їй було лише чотирнадцять…