Мені 28 років, колишньому чоловікові 24, недавно розлучилися, є спільна дочка 2,5 роки.
Колишній чоловік зовсім не готовий до сім’ї, хоча дуже мене любив. Але я розлюбила його, тому що як чоловік він просто нуль.
Після розставання через кілька тижнів я познайомилася з чоловіком, який старший за мене на 11 років (йому 40). Розлучився 5 років тому, є дочка 12 років.
Загалом, почалося все добре: дорогі подарунки, гулянки, до моєї дитини ставився дуже добре, але і свою дочку всюди і завжди брав із собою. Тонкими натяками показував, що дуже любить свою дочку і вона для нього на першому місці.
Потім почалися дрібні сварки, образи (через те, що я дорікнула йому з приводу його дочки). Він перестав приїжджати, телефонувати і т.д.
Близькості не просив. Один раз поїхав з друзями на п’янку і не брав трубку весь вечір! Я готувалася до «ночі», а він не прийшов! Я дуже образилася, зателефонувала одному випадковому знайомому, поїхала з ним, у нас стався інтим, про який я взагалі не шкодую!
Але мій дорослий чоловік так і продовжує ігнорувати мене, я йому пишу цілі мемуари, питаю, що сталося. Мені потрібно визначитися, що це таке – гуляти просто я і без нього зможу!
Як з ним поговорити? Як дати зрозуміти, що мені потрібна увага і мене не можна залишати одну, інакше я тут же піду шукати увагу на боці?
Чоловік із сином занесли у вагон сумки. Дбайливо все поскладали. -Все, йдіть! Уже пора. Сьома…
Світлана спочатку зовсім не звертала уваги на Володимира. Завжди вважала його не те, щоб другом,…
-Мамо, невже ти не розумієш? Мені й так важко. Вдома багато роботи – приготуй встигни,…
Ніна прийшла додому із роботи. Великий пакет продуктів - на тиждень має вистачити, якщо не…
Мати пішла із життя наприкінці листопада, коли земля вже промерзла. Павло стояв біля могили, дивився…
- Не смій так говорити про моїх дітей! - чоловік гупнув по столу долонею. -…