Я заміжня, дітей поки немає. Не можу забути колишнього хлопця, хоч і зустрічалися ми всього 1 рік, потім зустріла майбутнього чоловіка, з ним зустрічалися 5 років, потім вирішили одружитися.
Той, з ким зустрічалися 1 рік, час від часу давав про себе знати (дзвонив, писав). Коли ми зустрічалися, не особливо дорожив мною.
Як тільки розлучилася і пішла до іншого відразу почав бігати. Загалом, я все ще думаю про нього, знаю, що неправильно. Буває часом я плачу або сумую. Мені було весело з ним, напевно, тому що він моя перша любов.
Чоловіка я теж люблю, він у мене взагалі золотий. Я працюю вахтовим методом, тому, коли сиджу вдома, я про нього не думаю, а ось коли на роботі, то час від часу згадую його.
Мені соромно перед чоловіком. Не знаю, як з цим впоратися, як забути його? Ми взагалі не спілкуємося вже років 3-4.
– Мамо, а тобі без чоловіка погано? – запитала восьмирічна Оленка. Марія сумно усміхнулася: –…
- Сонько, ти? Тебе і не впізнати! Оце так зустріч! Я здригнулася й обернулася. Переді…
Лариса Петрівна повернулася з магазину із продуктами, пройшла на кухню, та розібрала пакети. - Галю,…
- Ми тут спини гнемо з ранку, а панночка ще не прокинулася, - пирхнула Галина…
Мій колишній чоловік, Дмитро, і я були в шлюбі вісім років. У нас двоє дітей…
Вікторія стояла біля пральної машини, звичним жестом сортуючи білизну. Ранок був звичайний: кава на кухні,…