Життєві історії

Пів року тому ситуація у моєму особистому житті кардинально змінилася. Майже чотири роки я не заводила стосунки та, якщо чесно, не придивлялася до чоловіків. А тут, на Дні Народженні у подруги, я познайомилася зі Славою. Він був милим, вихованим і легко знайшов підхід до Марка. Поспілкувавшись із ним кілька місяців, я запропонувала Славі переїхати до мене. Нині ми живемо втрьох. Слава щодня відвозить мене на роботу, а Марка – до дитячого садка. Увечері він забирає нас назад. Мені подобається, що мій чоловік полюбляє готувати та часто пригощає нас, з Марком, смачними десертами на сніданками. А нещодавно в одне з тістечок він поклав обручку. Чесно зізнаюся, я мало не проковтнула прикрасу, а потім, сміючись, погодилася на пропозицію руки та серця. Загалом можна було б ставити на цьому крапку. Моє життя склалося вдало. Але тут втрутився колишній чоловік

Я була одружена з Ігорем всього кілька років, хоча вже з перших днів спільного життя було зрозуміло, що нічого гарного…

2 роки ago

Вже першого вересня син прийшов засмучений. Вчителька поставила його біля дошки як наочний «приклад», як не треба ходити до школи. А треба сказати, що він був одягнений у штани, світлу сорочку, черевики та піджак. Але вчительці не сподобалася не одяг, а зачіска Павла. Ще влітку син самостійно пішов у перукарню, де йому з подовженого волосся залишили тільки чубчик, а віскі поголили та пофарбували у бордовий колір. Коли Паша сказав мені телефоном про те, що прийде з новим іміджем, я, звичайно ж, не думала, що з таким радикальним. Однак синові зачіска дуже йшла, навіть дівчата стали частіше на нього заглядатись. І ми з чоловіком вирішили, що не псуватимемо Паші настрій своїми заборонами. Зрештою, у підлітковому віці всі хочуть виділитися з натовпу. Але новому класному керівнику стиль нашого сина зовсім не сподобався. Наталя Дмитрівна при усьому класі назвала Павла «клоуном»

Школа – це серйозний стрес і для дитини, і для батьків. Ось тільки у мого Паші до десятого класу особливих…

2 роки ago

Річ у тім, що ми з чоловіком і донькою Аріною живемо в невеликому селищі, майже за 100 кілометрів від міста. Я зараз знову у положенні, термін – 24 тижні. Лікар щотижня вимагає від мене нових аналізів та огляд, оскільки висока загроза викидня. А на обліку я перебуваю у місті, у нас у селищі навіть чергової амбулаторії немає. Поки чоловік був удома, це було не проблемою, але зараз дістатися лікаря – цілий квест. Так, у нас ходять автобуси – розбиті з радянських часів, які наскрізь смерділи бензином. Мене на такому транспорті захитує протягом 5 хвилин, а добиратися мені до місця призначення півтори години. До того ж вдома на мене чекає маленька донька, яку треба відвести в садок, забрати звідти та нагодувати. А раптом мені дорогою з лікарні стане погано? Хто мені допоможе? Хто забере дочку із садка?

Мій чоловік Діма часто їздить у відрядження на тривалий час. Так, це вкрай незручно, коли місяцями не бачиш коханого, але…

2 роки ago

Я ніяк не могла зрозуміти, чому рідна мати після розлучення відмовилася від такої чудової дівчинки. Мама Олі поїхала до Італії працювати, та іноді навіть забувала вітати її зі святами й лише переказувала колишньому чоловікові гроші. Її зовсім не цікавила доля дочки, але тут, як то кажуть, у кожного своє життя. Кілька місяців ми з Миколою зустрічалися, придивлялися один до одного і часто гуляли разом з Олею. Я відчула, що вони моя справжня сім’я і вірила, що нас ніхто не зможе розлучити. Як жорстоко я помилялася. Рік тому ми з Миколою одружилися. Після весілля він і Оля переїхали до моєї квартири, бо в мене житлова площа просторіша і знаходиться ближче до центру міста

Мене ніколи не лякала перспектива виховувати чужу дитину. Якийсь час я навіть замислювалася над тим, щоб усиновити дитину з притулку.…

2 роки ago

Ми з Миколою одружилися майже десять років тому. Дітей нам Бог не дав, тільки кота і завели.Проте в нашому домі, крім тварини, весь час гостює сестра чоловіка Ліза. Вона – спритна, весела, на відміну від мене, тихоні та інтроверта, а ще вона – дуже неакуратна. Ліза неодноразово набивалася мені в подружки та намагалася витягнути на якісь вечірки. Але я за натурою – домосід, а не тусовщиця, і давно зрозуміла, що найкращими подругами ми з неохайною Лізою ніколи не станемо. Річ у тім, що я працюю костюмером у театрі та додатково підробляю швачкою вдома. Така робота мене повністю влаштовує, тому що я перебуваю у звичному середовищі й мені не доводиться спілкуватися з натовпом щодня. У нас з чоловіком своя трикімнатна квартира, і одну кімнату Микола дозволив мені використовувати як майстерню. Саме на цю територію весь час намагається зайти Ліза

Дивуюсь простоті деяких людей. Якщо я стала частиною сім'ї чоловіка, то маю ділитися всім, що в мене є. І при…

2 роки ago