Головна

Життєві історії

Практично весь строк очікування дитини я відмивала мамину квартиру, розуміючи, що тепер тут житиме немовля. Мама ж продовжувала здавати в оренду татову кімнату всім, хто знаходився. Довго в нас, правда, ніхто не затримувався, тому що ремонт в нас не дуже, і всі швидко з’їжджали. Коли ж з’явилась дитина, всіх мешканців, включно з моєю мамою, дратував плач моєї дочки. Мені регулярно стукали у двері та просили заспокоїти дитину. Я почувала себе абсолютно безпорадною і беззвучно плакала, притискаючи дитину до грудей
Життєві історії 0
Моя мама – божевільна жінка. Ще в дитинстві я підозрювала, що вона не в собі, а з роками ця думка підтвердилася. Скільки я пам’ятаю, справжньої сім’ї в мене
Пів року тому ситуація у моєму особистому житті кардинально змінилася. Майже чотири роки я не заводила стосунки та, якщо чесно, не придивлялася до чоловіків. А тут, на Дні Народженні у подруги, я познайомилася зі Славою. Він був милим, вихованим і легко знайшов підхід до Марка. Поспілкувавшись із ним кілька місяців, я запропонувала Славі переїхати до мене. Нині ми живемо втрьох. Слава щодня відвозить мене на роботу, а Марка – до дитячого садка. Увечері він забирає нас назад. Мені подобається, що мій чоловік полюбляє готувати та часто пригощає нас, з Марком, смачними десертами на сніданками. А нещодавно в одне з тістечок він поклав обручку. Чесно зізнаюся, я мало не проковтнула прикрасу, а потім, сміючись, погодилася на пропозицію руки та серця. Загалом можна було б ставити на цьому крапку. Моє життя склалося вдало. Але тут втрутився колишній чоловік
Життєві історії 0
Я була одружена з Ігорем всього кілька років, хоча вже з перших днів спільного життя було зрозуміло, що нічого гарного з нашого шлюбу не вийде. Ігор був ревнивим
Нещодавно нас дуже здивувала свекруха. Цього року у Тамари Павлівни ювілей – 65 років. Вона ще кілька років тому говорила про те, що планує відсвяткувати урочистість у ресторані, зібравши всіх родичів. Але за два дні до свята свекруха зателефонувала і сказала, що застудилася. Мовляв, у неї висока температура, тому ресторан та сімейні збори скасовуються. Ми з Ромою побажали Тамарі Павлівні міцного здоров’я, а на День Народження привітали її телефоном. Через тиждень з’ясувалося, що свято все-таки відбулося, але без нас. Всюдисущі соціальні мережі розкрили таємницю. Чоловік побачив на сторінці двоюрідної сестри загальну фотографію членів сім’ї в ресторані
Життєві історії 0
Мій чоловік зачаїв образу на рідну матір. Свекруха сказала нам, що хворіє і не святкуватиме свій ювілей. Але насправді відбулося пишне свято. От тільки нам там були не
Вже першого вересня син прийшов засмучений. Вчителька поставила його біля дошки як наочний «приклад», як не треба ходити до школи. А треба сказати, що він був одягнений у штани, світлу сорочку, черевики та піджак. Але вчительці не сподобалася не одяг, а зачіска Павла. Ще влітку син самостійно пішов у перукарню, де йому з подовженого волосся залишили тільки чубчик, а віскі поголили та пофарбували у бордовий колір. Коли Паша сказав мені телефоном про те, що прийде з новим іміджем, я, звичайно ж, не думала, що з таким радикальним. Однак синові зачіска дуже йшла, навіть дівчата стали частіше на нього заглядатись. І ми з чоловіком вирішили, що не псуватимемо Паші настрій своїми заборонами. Зрештою, у підлітковому віці всі хочуть виділитися з натовпу. Але новому класному керівнику стиль нашого сина зовсім не сподобався. Наталя Дмитрівна при усьому класі назвала Павла «клоуном»
Життєві історії 0
Школа – це серйозний стрес і для дитини, і для батьків. Ось тільки у мого Паші до десятого класу особливих проблем не виникало. Усе змінилося, коли після дев’ятого
Річ у тім, що ми з чоловіком і донькою Аріною живемо в невеликому селищі, майже за 100 кілометрів від міста. Я зараз знову у положенні, термін – 24 тижні. Лікар щотижня вимагає від мене нових аналізів та огляд, оскільки висока загроза викидня. А на обліку я перебуваю у місті, у нас у селищі навіть чергової амбулаторії немає. Поки чоловік був удома, це було не проблемою, але зараз дістатися лікаря – цілий квест. Так, у нас ходять автобуси – розбиті з радянських часів, які наскрізь смерділи бензином. Мене на такому транспорті захитує протягом 5 хвилин, а добиратися мені до місця призначення півтори години. До того ж вдома на мене чекає маленька донька, яку треба відвести в садок, забрати звідти та нагодувати. А раптом мені дорогою з лікарні стане погано? Хто мені допоможе? Хто забере дочку із садка?
Життєві історії 0
Мій чоловік Діма часто їздить у відрядження на тривалий час. Так, це вкрай незручно, коли місяцями не бачиш коханого, але він добре заробляє, тому я терплю. Місяць тому
Я ніяк не могла зрозуміти, чому рідна мати після розлучення відмовилася від такої чудової дівчинки. Мама Олі поїхала до Італії працювати, та іноді навіть забувала вітати її зі святами й лише переказувала колишньому чоловікові гроші. Її зовсім не цікавила доля дочки, але тут, як то кажуть, у кожного своє життя. Кілька місяців ми з Миколою зустрічалися, придивлялися один до одного і часто гуляли разом з Олею. Я відчула, що вони моя справжня сім’я і вірила, що нас ніхто не зможе розлучити. Як жорстоко я помилялася. Рік тому ми з Миколою одружилися. Після весілля він і Оля переїхали до моєї квартири, бо в мене житлова площа просторіша і знаходиться ближче до центру міста
Життєві історії 0
Мене ніколи не лякала перспектива виховувати чужу дитину. Якийсь час я навіть замислювалася над тим, щоб усиновити дитину з притулку. Тому коли я познайомилася з майбутнім чоловіком Миколою
Дочка овдовіла п’ять років тому. Вона тоді залишилася з трирічною дитиною на руках і була зовсім розчавлена. Звичайно, ми з батьком не кинули її напризволяще, допомагали грошима, сиділи з онуком, всіляко підтримували. Але їй все одно було тяжко. Зі своєї квартири вони з онуком переїхали до нас. Вона казала, що їй там дуже незатишно, а ночами навіть страшно. Тому вирішили квартиру здавати, а ми для них з онуком переробили велику кімнату у нас у квартирі. Дочка два роки ходила, мов тінь. Я боялася, що після втрати коханого чоловіка вона вже не оговтається. Тому коли дочка почала знову фарбуватися та оновлювати гардероб, я зраділа
Життєві історії 0
Я розумію, чому дочка воліє заплющувати очі на те, що її чоловікові начхати на її сина від першого шлюбу. Не хоче зайвих скандалів та боїться розлучення. Але не
Ми з Миколою одружилися майже десять років тому. Дітей нам Бог не дав, тільки кота і завели.Проте в нашому домі, крім тварини, весь час гостює сестра чоловіка Ліза. Вона – спритна, весела, на відміну від мене, тихоні та інтроверта, а ще вона – дуже неакуратна. Ліза неодноразово набивалася мені в подружки та намагалася витягнути на якісь вечірки. Але я за натурою – домосід, а не тусовщиця, і давно зрозуміла, що найкращими подругами ми з неохайною Лізою ніколи не станемо. Річ у тім, що я працюю костюмером у театрі та додатково підробляю швачкою вдома. Така робота мене повністю влаштовує, тому що я перебуваю у звичному середовищі й мені не доводиться спілкуватися з натовпом щодня. У нас з чоловіком своя трикімнатна квартира, і одну кімнату Микола дозволив мені використовувати як майстерню. Саме на цю територію весь час намагається зайти Ліза
Життєві історії 0
Дивуюсь простоті деяких людей. Якщо я стала частиною сім’ї чоловіка, то маю ділитися всім, що в мене є. І при цьому цінувати мої речі зовсім необов’язково. Ми з
Я поверталась із роботи, коли почула, як кричать кілька жінок. Виявляється, вони натовпом мало не напали на мою Арину, яка каталася на гойдалці. Я підійшла ближче і спитала, що сталося. Виявилося, що з охочих покататися на гойдалках, як і завжди, вишикувалася черга. Коли підійшла черга моєї доньки, її намагався відштовхнути малюк років трьох. Причому мама цього хлопчика не тільки не зробила зауваження своїй дитині, а й напала на мою, сказавши, що такій “коняці” не місце на дитячому майданчику, і вона має поступитися місцем молодшим
Життєві історії 0
Мене завжди дуже дратували жінки, які вказують чужим дітям, як їм поводитися. Нещодавно з такими матусями зіткнулася моя дочка Арина. До речі, цього року вона пішла лише у
Виношування проходило спокійно, я не мучилася токсикозом та іншими неприємними речами. Коли пішов останній триместр, бабусі зовсім втратили розум. Мало того, що вони регулярно тягли до нас таку кількість дитячих речей, що можна було магазин відчиняти, то ще й між собою домовитися не могли. Вилилося це в те, що нам було презентовано два ліжечка, дві коляски, інші дрібниці, типу пляшечок та іншого навіть згадувати не стану
Життєві історії 0
Поки я була в положенні, що моя мама, що свекруха від радості у хмарах літали, все ділили, хто з онукою гулятиме, до кого вона їздитиме в гості. Але

You cannot copy content of this page