Головна

Життєві історії

З братом, у мене були дуже напружені стосунки, бо він дуже каламутний тип.Якось він почав зустрічатися з дівчиною, через нетривалий час вона опинилася в положенні. Вони одружилися і в цій же квартирі з’явилося немовля, що плаче. Мене переселили до прохідної кімнати. Через цю кімнату весь час з немовлям бігали. Умови були дуже “незручні”. І я вирішила, що настав час з’їжджати, зніматиму якесь інше місце за ці гроші. А родичі влаштували скандал, була всесвітня образа, бо вони розраховували, що я й надалі в них житиму і платитиму їм. Вони на ці гроші розраховували. У процесі пошуку житла виявилося, що за ці гроші, за які я у них винаймала кімнату, я змогла б винаймати квартиру. Уявляєте
Життєві історії 0
Цю історію просмакують усі ті, хто має токсичних родичів. Ви прямо відчуєте це. У якийсь момент я приїхала до Києва і вступила до університету. І було вирішено (мамою
Настя, моя сестра, вже рік як у розлученні. Цей фінал був закономірний, я взагалі не знаю, як вони так довго провели часу разом. За підсумками вона залишилася одна з двома дітьми, яким тоді було чотири та два роки. Спочатку вона жила з мамою, а квартира, яка дісталася їй від бабусі, здавалася. Іншого виходу вижити на той момент не було. Від такого співжиття не були в захваті ні мати, ні сестра. Мамі було дискомфортно, бо вона літня людина, яка вже звикла жити в тиші, спокої та за власним графіком, а сестрі доводилося підлаштовуватися під маму і вислуховувати її вчення. Настя ж добре вміє в потрібні моменти “включити” наївність. Тобто вона вдає, що не помічає, як важко мамі возитися з її дітьми. Мало того, що у мами вік вже далеко не дівочий, то вона ще й гіпертонік, куди їй скакати з двома дрібними карапузами? Але мама сестру шкодує – бідненька, двох дітей одна виховує
Життєві історії 0
Сестра в мене та ще зозуля. Поїхала з друзями відпочивати, а двох дітей залишила мамі, якій вже сімдесят років. Дітям, між іншим, п’ять і три, з ними молодий
Приїхали з чоловіком у великий гіпермаркет закуповуватись у вихідні. Обидва любимо готувати, тому взяли два візки, щось беру для приготування я, щось – чоловік. Звичайно, чоловік все обрав набагато швидше і вже стоїть у довгій черзі на касі. Перед ним людини дві та за ним більш як три. Підходжу до нього і з посмішкою говорю: – Шановний, а чи не пропустите мене вперед? -Так-так, звичайно… – відповідає чоловік, не зрозумівши одразу приколу. Черга починає обурюватися, типу “жіночка, ідіть, встаньте в чергу!” – Мене на жаль не пропускають! Може я тоді свої продукти до вас у візок покладу? – Будь ласка, кладіть, – вже не приховуючи посмішки відповідає чоловік. Заперечення в черзі розжарюються, чути фрази “Ну ти подивися якась нахабна!”
Життєві історії 0
Приїхали з чоловіком у великий гіпермаркет закуповуватись у вихідні. Обидва любимо готувати, тому взяли два візки, щось беру для приготування я, щось – чоловік. Звичайно, чоловік все обрав
Стосунки останнім часом із чоловіком стали натягнутими. Загострилося все в той момент, коли свекруха оголосила, що ми повинні переїхати до неї жити, тому що їй важко самій дати собі раду в побуті. А я вже проходила спільне проживання з цією жінкою, мені більше такого струсу не потрібно. Чоловік уперся – там же матуся, їй же треба допомогти. Так слово за слово й посварилися
Життєві історії 0
Раніше я тільки з мамою свого чоловіка не спілкувалась, а тепер і з ним теж перестала. Думаю, що треба оформити розлучення, щоб більше не стикатися з цією “чудовою”
Я терпіла і переконувала себе, що насправді це я не права. І терпіла б далі, якби не дізналася, що чоловік завів стосунки на стороні. Спеціально я не шукала, не виглядала і взагалі не думала в цьому напрямку, але соцмережі послужливо мені все показали. Це стало останньою краплею, що прорвала греблю. Рожеві окуляри змило остаточно, разом із тією милою поступливою дівчинкою, яка їх носила. Увечері після роботи чоловік побачив у коридорі сумки із речами. Це я збиралася переїжджати до батьків. Було довге з’ясування стосунків, де мене переконували, що біс поплутав, ні до чого руйнувати сім’ю, а розумна баба взагалі б просто промовчала, з родини чоловік не йшов. Але я сказала, що надто себе поважаю
Життєві історії 0
Заміжня я пробула майже чотири роки. Понесло мене туди від великого, світлого і чистого кохання, про яке співають так багато пісень, знімають так багато фільмів і пишуть так
Закінчила Валя університет, пішла працювати до школи. Чи вчителем, чи методистом, чи ще кимось у цій галузі. Там і зустріла свого чоловіка – він сторожем чи охоронцем там працював. Валі тоді було двадцять три, її обранцеві двадцять дев’ять. Склалося в них кохання. Розписалися вони швидко, живіт сестри вже активно натякав, що час якось узаконити стосунки. Жити стали в орендованій квартирі, в якій до цього вже жив чоловік сестри. З роботи Валя пішла, не чекаючи декрет. Пояснювала це тим, що їй важко ходити та працювати у такій нервовій обстановці. – Мені зараз треба думати про себе та дитину, а мені там нерви мотають. Нічого, якось проживемо. Враховуючи, що чоловік у Валі теж сильно перенапружуватись на роботі не збирався, проживання забезпечували їм мати з батьком
Життєві історії 0
Сестра принесла “радісну” новину, що чекає третю дитину. Звісно буде народжувати, а як же ще, аборт-то гріх великий, а те, що на неї та вже наявних дітей працює
Через рік після весілля сталася трагедія – сина збила машина. Він дивом залишився живим, лікарі казали, що він не в сорочці, а в бронежилеті народився, мав один шанс на мільйон. Але відновлення буде довгим, важким і дорогим. Але шанс на те, що син житиме повноцінним життям мінімальний, швидше за все залишиться з обмеженими можливостями. Звичайно, те, що я побачила було страшно. Але лікарі повторювали, що реабілітація може багато чого виправити, хоча чекати на чергове диво не варто. І коштує це дуже дорого, але тут можна було продати трикімнатну квартиру сина, купивши однушку, а різницю витратити на лікування. Кредити теж ніхто не скасовував. Я рішуче налаштувалась на довгу роботу з відновлення сина, а ось Жанна ні. Спочатку вона почала рідше приходити, а потім просто зникла і подала на розлучення. Зібрала речі та кудись з’їхала. Для сина це був удар, який мало не занапастив усі вже досягнуті результати. У нього просто зникло бажання боротися
Життєві історії 0
Не хочу ні бачити, ні чути свою невістку. Я їй не вірю, вона одного разу мого сина вже зрадила. Це він вважає, що Жанна просто злякалася і поспішила,
Коли ж було оголошено про весілля, дочка вирішила представити нам свого майбутнього чоловіка. Кандидатура майбутнього зятя справила не найкраще враження. Він був лише на рік старший за Риту, йому було двадцять років. Сам ніде після школи не вчився, працював на той момент продавцем-консультантом побутової техніки. Не вихований зовсім – розмови, звички, поведінка, потім ще й виявилося, що має умовний термін. Загалом не зять, а мрія. Рита дивилася на свого обранця закоханими очима, а в мене серце заходилося від жаху. Ось за це заміж? Коли її наречений пішов, ми з батьком постаралися переконати дочку, що не варто поспішати з весіллям. Можна ж просто зустрічатися, навіть жити разом, але не бігти одразу до РАГСу. – Я себе не на смітнику знайшла, щоб бути співмешканкою, – пишномовно заявила Рита. – Спочатку штамп у паспорт, потім вже спільний побут. На питання, де вона цей спільний побут збирається налагоджувати, донька невизначено відмахнулася, мовляв, розберемося у процесі
Життєві історії 0
У нас із чоловіком двоє дітей – старший син Слава та молодша дочка Рита. Нині синові двадцять сім років, а дочці двадцять два. Слава поки неодружений і живе
Майже щотижня ми відвозили дитину бабусі. Звісно, разом із дитиною відвозились і продукти, невелика сума грошей. Не з порожніми ж руками їхати, це якось непристойно. Тому завжди разом з онуком бабуся отримувала невеликий бонус. За місяць сума виходила пристойна, і холодильник свекрухи ми капітально забивали. Це стало традицією. Тривала наша ідилія два роки, поки торік у нас не сталася внутрішньосімейна криза. Мене попросили з роботи, у чоловіка урізали зарплату, а ми за пів року раніше взяли в кредит машину. Зірки зійшлися, загалом. З грошима стало дуже туго. Я екстрено шукала роботу, чоловік намагався якось підробляти, але грошей все одно не вистачало. Це не могло не позначитися на нашій допомозі свекрухи
Життєві історії 0
Мама чоловіка Оксана Романівна з першого дня знайомства справляла на мене неоднозначне враження. Наче слова говорила тільки гарні, тон м’який, але таке відчуття, що тебе поглядом вже обміряли,
Якось я сказав батькові: – Ти знаєш, адже я виписався з гуртожитку, а тепер на роботі вимагають місцеву прописку. Чи зможеш написати заяву, щоб мене знову вписали у вашу квартиру? – Так, звичайно, синку. Але ти розумієш. Тут така справа… Я зараз трохи зайнятий. Ремонт закінчимо і сходимо. Добре? Мене трохи насторожила відповідь батька, але я не надав цьому значення. Коли закінчився ремонт, я зрозумів, у чому річ. Того ж дня мати обмовилася, що рік тому квартиру вони подарували моїй сестрі. Оскільки я не був тут прописаний, моєї думки ніхто й не питав. – А чому ви зі мною не порадились? Чи трикімнатна квартира має дістатися лише одній дитині? – розлютився я. – Ну, вона сама виховує доньку. Тобі ми подаруємо бабусину дачу. – Рівноцінні у вас подарунки, нічого не скажеш! Сестрі – міську квартиру з ремонтом, а мені – напівзруйнований сарай у чорта на болоті. Чому ж ви не сказали мені про це, коли я гроші на ремонт давав? Я думав, що тут і моя частка квартири є
Життєві історії 0
Я дуже злий на своїх батьків. Кажуть, що батька та матір не обирають, що треба любити їх і приймати такими, які вони є. Але мої батьки вигнали мене

You cannot copy content of this page