Сестра сповістила всю рідню, що я на неї навожу порчу, бо дико заздрю тому, що мати квартиру їй віддала. Потім вона ще фантазувала, що цим я займаюсь не перший рік, тому в Саші не ладнається з роботою (а не тому, що вона в робочий час примудряється засипати всіх родичів веселими картинками та відео), з чоловіком (не тому, що вона вийшла заміж за скандаліста і параноїка) та дітьми (і тут теж, причина зовсім не в стані здоров’я). Я виправдовуватися втомилася
Скільки живу, не втомлююсь дивуватися проявам людської фантазії. Тут, на мій скромний погляд, усіх обійшла моя сестричка Олександра. Якщо вірити її заявам, то я навела на неї псування.
До закінчення школи ми купили доньці двокімнатну квартиру, куди вона з радістю переїхала, щойно отримала ключі. Ми в життя доньці не лізли, давали грошей, привозили продукти, але з моралями не совались, думали, що якщо їй потрібна буде порада, то вона сама звернеться. Студентство у Карини проходило весело. У квартирі були помітні сліди гулянок, нічого кримінального, але таки були. Кілька разів вона була на межі відрахування, але ці питання вдавалося вирішувати. Свій диплом вона здобула. За час навчання вона обросла знайомими із творчої тусовки. Це вона їх так називає, я ж вважаю, що це доволі дорослі ледарі, які плекають свою ніким не зрозумілу геніальність. Я дуже сподівалася, що коли закінчиться навчання, дочка знайде собі роботу, і ця компанія відвалиться сама по собі. Але ось рік минув, другий, а з роботою у дочки все якось не складалося. Все її не влаштовувало, все для неї було низького польоту та посередньо. Відучившись на режисера, жодного застосування вона собі знайти не могла
Доросла дочка нам із чоловіком закочує істерики з приводу того, що ми урізали її фінансування. Вона вже звикла жити на широку ногу, ні в чому собі не відмовляти,
Ми з чоловіком розлучилися три роки тому, молодшій дочці тоді було три роки. Ілля не раз наголошував, що він благородно дочекався мого виходу з декрету. Справді, куди благородніше – виставити жінку та двох дітей на вулицю. Якби мені не допоміг брат, то взагалі невідомо, як би я виживала. – Я й так майже рік чекав. Це моя квартира, де я хочу жити зі своєю жінкою. Ти маєш зрозуміти, – заявив мені колишній тоді. Я й зрозуміла. Зрозуміла, що вляпалася в “найкращого” представника чоловічої статі. А ще, що була сліпа від закоханості. Від усвідомлення цього стало ще неприємніше. – Не плач, виховуємо самі, не кинемо ми тебе напризволяще, – казав мені брат, а мама погоджувалася. Вони й не кинули. Чоловік же благородно погодився платити аліменти, лише шість тисяч на обох дітей. – Багато жінок взагалі аліментів не бачать, тож радій, що я не ховаюся
Перестала брехати дітям, прикриваючи косяки колишнього чоловіка стосовно них. На мою думку, вони вже досить дорослі, щоб знати правду. Вона неприємна і гірка, але краще так. Тепер колишній
Нещодавно у мене був День Народження. Моя свекруха вирішила зробити мені великий подарунок – холодильник. Мені було незручно приймати його, але свекруха наполягла. Ми продали старий холодильник, він був маленький і незручний, а новий саме те, що я хотіла. Це найкращий подарунок за останній час! Але радість тривала недовго. Якось свекруха прийшла до нас у гості з якимись документами, простягла мені їх і сказала
Нещодавно у мене був День Народження. Моя свекруха вирішила зробити мені великий подарунок – холодильник. Мені було незручно приймати його, але свекруха наполягла. Ми продали старий холодильник, він
Через пару місяців ми мали накопичити достатньо грошей для початкового внеску. Я тремтіла від передчуття, переглядала сайти з квартирами, уявляла, як обставлятиму все. Але дійсність виявилася дуже далекою від моїх мрій. Влітку сестра чоловіка оголосила, що виходить заміж. Зі своїм молодим чоловіком вона зустрічається вже не перший рік, тому логічно, що все підійшло до такого фіналу. – Ну вже дочці весілля справимо як годиться, – твердо заявила свекруха. Наречена повністю маму підтримувала, їй хотілося плаття, лімузин та купу гостей. Хочете – робіть, хто ж забороняє. Якщо є бажання та можливості, то чому б і ні? Нас на весілля, зрозуміло, теж запросили, тому розмах урочистості я бачила на власні очі. Гульнули так гульнули. За всіма традиціями
Чоловік вчинив, як добрий, турботливий син і брат, але мене, як дружину, він зрадив. Ми разом збирали на квартиру, а він одноосібно вирішив, що весілля його сестри важливіше,
Мама з татом постійно сварилися, жоден день не обходився без скандалів. Я намагалася не слухати їхню лайку, а просто зачинялася у своїй кімнаті. І ось одного разу в них знову спалахнув конфлікт, я навіть не пам’ятаю через що, але батько дуже розлютився, довів маму до сліз, та й мене теж. Мама пішла на роботу, а тато сказав мені, що сходить до магазину, щоб купити мені ляльку, яку я так давно хотіла. Спершу я повірила батькові, але потім він почав збирати свої речі
Моє дитинство було чудовим, поки мені не виповнилось вісім років. Відношення батька до матері дуже змінилося. Мама з татом постійно сварилися, жоден день не обходився без скандалів. Я
У нас насправді зібралося багато дитячих речей. Майже все в ідеальному стані, що там дитина може з ними зробити. Я все ще раз перепрала, пропрасувала, склала три великі пакети, щоб на вихідних відвезти Олесі. Ми завезли дітей до моїх батьків, а самі рушили до Олесі. Купили гостинці, не з порожніми ж руками їхати. Вона нас радісно зустріла, взяла пакети, почала з ажіотажем у них копатися, і обличчя її витягалося. – Це що, хтось вже носив? – Вона двома пальцями тримала чистий боді, ні цятки, ні зачіпки. – Моя молодша дочка носила. Ти не хвилюйся, все вчора перепрала, попрасувала. Але якщо хочеш, ще раз попери, – відповіла я. – Тут все ношене вже, так? – скривилася Олеся, кидаючи боді у пакет. Я підтвердила її здогад. Вона відсунула від себе пакети з речами та сказала, що вони з чоловіком не настільки в злиднях, щоб одягати в ношені речі дитину. – Могли б і нових речей купити, не щодня у тебе племінниці народжуються
У сестри чоловіка дивна логіка: то вона плачеться, що грошей немає, живуть у борг, то їй ношені дитячі речі – це фу, заберіть, моя дитина таке не носитиме.
Ми прожили пів року разом і вирішили одружитися. Тут і постало питання про те, а як жити далі. Батьки нареченого одразу сказали, що подарують нам гроші приблизно половину вартості квартири, а далі нам вирішувати, що з цими грошима робити. Ми думали про іпотеку. Я згадала, що взагалі я теж дещо маю, мама обіцяла квартиру продати та поділити гроші між мною та братом. Якраз додавши ці гроші ми могли б обійтися з мінімальним кредитом або одразу взяти в іпотеку не однушку, а двокімнатну. Про цю обіцянку я й нагадала, якраз був зручний момент – брат та його дружина теж були у мами в гостях. – Як це – продати квартиру? А ми куди підемо? – вперла руки в боки Христина. – У нас ось-ось дитина з’явиться на світ, а ти пропонуєш нам на орендовану квартиру йти? – Так половина грошей ваша, теж візьмете іпотеку, – почала я, але братова дружина мене перебила
Мама зайняла позицію – я не при справах, розбирайтеся самі. Зрозуміло, що вона не хоче сваритися із сином та його дружиною, але мені що тепер робити? За фактом
Коли ми з Андрієм побралися, то одразу прийшли жити до його мами. Грошей хотіли назбирати на свою квартиру. Це, мабуть, і було найсерйознішою помилкою. Можливо, якби ми жили на оренді, було б все зараз по-іншому, але що трапилося, те трапилося. Любов Михайлівна з перших днів взяла мене в обіг. Вчила розуму, чіплялася з будь-якого приводу і безупинно скаржилася на мене синові. Мовляв, звідки це він мене таку безруку й уперту взяв. – Я їй слово, вона мені десять! Це що таке? У моїй хаті мене мало не посилають! Але я навіть близько не посилала маму чоловіка, хоч дуже хотілося. Я просто пояснювала, що якщо до такого наваристого бульйону ще й таку жирну піджарку робити, то підшлункову можна посадити. А в Андрія і так проблеми з цього приводу, і я почала розуміти, звідки вони взялися. Я й прасувала не так, і готувала не те, а в прибиранні від мене взагалі толку не було, як говорила свекруха. Вона після мене демонстративно навіть посуд перемивала. Звичайно, моє терпіння теж не безмежне. Я просила чоловіка з’їхати або хоча б поговорити з мамою, щоб вона від мене відв’язалася, але чоловік був на боці мами. – Вона тобі щось погане радить? Ні. Вона старша за тебе, життя прожила, можна і прислухатися
Поки ми жили з Андрієм, я для свекрухи завжди була погана. Гарною я стала тільки після розлучення, і сміх, і гріх. Нова невістка виявилася ще гіршою, тому Любов
Коли чоловік пригрозив мамі, що якщо вона не припинить підривну діяльність, то взагалі буде відлучена від онуки, свекруха побурчала, але прийняла правила гри. Якийсь час ми прожили спокійно. Дочка сама не просила жодних солодощів, не встигла ще звикнути до всяких шоколадок та цукерок. Я ж взагалі вважаю, що без солодощів та цитрусових можна цілком нормально існувати. Але свекруха вважає, що ми просто знущаємось з дочки
Мама мого чоловіка з чогось вирішила, що алергії у дітей не може бути. Це просто організм слабкий і не звик до алергену. А от якщо частіше з цим

You cannot copy content of this page