Головна

Життєві історії

Брат був того ж дня викликаний на серйозну розмову. Приїхав він один, розуму вистачило. Поки батьки розповідали, чого його покликали, брат намагався сховати очі. – Ну а тепер дай відповідь, як так вийшло, що ти до рідних дітей вже пів року не показувався? – спитав тато. – Я не хотів лаятися з Мариною. Їй не подобалося, що я перетинаюсь із колишньою. Вона думає, що через дітей та може спробувати мене повернути назад. Ну, на кшталт, маніпулювати буде. – І ти заради баби, яких у тебе ще може бути три вагони, вирішив на своїх дітей забити? А аліменти ти платиш на них? – З чого мені платити? Я взагалі квартиру винаймаю, а дружина положенні, ви ж не схотіли нас пускати! – пішов в атаку брат. – От якби ми з Мариною у вас жили, то я міг би гроші Софії віддавати, а зараз ми самі ледве як виживаємо
Життєві історії 0
Соромно за поведінку брата. Він як другий раз одружився, так викреслив зі свого життя дітей, які народилися в першому шлюбі. А все тому, що не хоче сваритися зі
Субота, дванадцята година дня, лунає дзвінок у двері. Я відкриваю – на порозі дорогоцінна Світлана Геннадіївна власною персоною. – Ага, не чекали, – сміється свекруха. – А я вам сюрприз хотіла зробити. Та вчора до лікаря приїжджала, а ввечері з подружкою зустрілися. Ну і всю ніч з нею порозмовляли. А тепер я до вас зазирнути вирішила. Та мені, взагалі-то, не шкода, тільки в нас прибирання йшло. Чоловік у цей час без ентузіазму, але з усією старанністю відмивав плиту, яку вони з сином увечері забруднили у спробах гарно перевернути млинець у польоті. А сам син у цей час готувався пилососити. – Привіт, ба, – помахав він свекрусі шлангом від пилосмока. А потім і чоловік вийшов у фартуху та гумових рукавичках. Я думала, що свекруха схопить удар і вона помре в нас на порозі. Жінка, яка все життя обслуговувала чоловіка і двох синів, раптом побачила, що можна жити по-іншому
Життєві історії 0
Я нещодавно свекрусі культурний шок подарувала – вона раптово прийшла до нас у гості, побачила, що, о, жах, мені зі прибиранням чоловік і син допомагають. Сиділа, хапала ротом
Вже за кілька місяців Степан почав називати мене бабусею. Але я не втрачала надії, що візьму на руки свого онука. Справа навіть не стільки в тому, що моя чи не моя кров, а в тому, що хотілося дивитися, як дитина росте, прямо з перших днів. Це ж таке диво! Маленькі пальчики, серйозні оченята, перше слово, перший крок – це все дуже зворушливі та важливі моменти, хотілося їх випробувати. Але син цю тему не заводив, Рита теж мовчала, та і я напирати не стала. Нехай, гадаю, поживуть, притруться, придивляться. Думала, що невістка один раз вже, може, обпеклася, поквапилась, так тепер і бережеться, а син, мабуть, наполягати та давити не хоче. Рік вони так прожили, два прожили. Степан вже першокласником став, проводжали його на лінійку всією родиною. Радісно і зворушливо було
Життєві історії 0
Коли син узяв за дружину жінку з дитиною, я не стала промивати йому мізки. Як і не стала з’ясовувати чому так вийшло, що у дитини немає батька. Є
Коли сестра чоловіка вийшла після декрету на роботу, я її перед начальством завжди прикривала. Їй то в лікарню, то діти до садка не пішли – захворіли. Майже три роки працювала, як кінь, за себе та за “того хлопця”. Адже родичка. А як я після декрету вийшла, то вона заявила, що моя дитина – це моя проблема. Так вийшло, що ми із сестрою чоловіка працюємо в одній організації. Я вже працювала там, коли прийшла Світлана. З її братом (моїм майбутнім чоловіком) я була ще не знайома, та й з нею особливо не спілкувалася. Коли ми почали зустрічатися з Павлом, я не одразу дізналася, що Світлана – його сестра. З’ясувалося це через два місяці, коли мене запросили в гості. Світлана була в захваті, що ми працюємо разом. Я теж нічого поганого тоді не бачила
Життєві історії 0
Коли сестра чоловіка вийшла після декрету на роботу, я її перед начальством завжди прикривала. Їй то в лікарню, то діти до садка не пішли – захворіли. Майже три
Сина я бачила дуже рідко. Найчастіше чоловік не давав, але я бачила, що дитині з ним добре. Я не змогла б йому стільки дати, скільки дає батько. Тут тобі й усілякі секції, і поїздки на змагання, син займався футболом, і кращі педагоги, і поїздки на курорти. Єдине, що мене засмучувало, що син щоразу все менше до мене тягнувся. Чим старший він ставав, тим більше я бачила вплив колишнього чоловіка на нього. Почав відмовлятися від зустрічей, огризався, не відповідав на дзвінки. Було боляче, дуже боляче, але, з іншого боку, чекати чогось іншого було безглуздо. Колишній докладав зусиль, щоб відірвати від мене сина, щоб у його очах я стала ніким
Життєві історії 0
Чоловік свого часу все зробив можливе і не можливе, щоб остаточно відібрати в мене сина. Після розлучення дитина жила з ним, і він вісім років виховував дитину в
Ніколи мені не хотілося бути домогосподаркою. Тому виходу з декрету я дуже чекаю, хочеться вже відчути себе повноцінною людиною, а не додатком до плити та дитини. Але є одна велика проблема, моя свекруха налаштовує чоловіка на те, що віддавати дитину в садок, особливо у наш складний час, це безвідповідально. – Мати має бути при дитині. Одна річ, коли потреба на роботу жене, а у вас все є, – любить повторювати Тетяна Олексіївна. Все – це двокімнатна квартира, в якій стіни давно потребують ремонту, старенька машина, яку чоловік постійно реанімує, і дворічний син, якого через рік я планую віддати в садок. Погоджуся, що багато молодих родин не мають і того, що є у нас, але й нам є до чого прагнути
Життєві історії 0
Чоловік вже пів року нудить мені у вуха, що мені нема потреби виходити на роботу. Каже, що краще мені сидіти вдома та займатися сином до школи, адже нам
Нещодавно мама заявила, що ось вже скоро стартує бізнес, який так довго виношується її чоловіком. Але це потребує початкових фінансових вливань, причому суттєвих. І тому вона вирішила продати свою квартиру та вкласти гроші у справу чоловіка. Тут ми з братом не змогли залишитися осторонь. Це вже було через край. З мамою почали розмовляти, що це дуже недалекоглядний вчинок. – Квартира – це твоє єдине житло. Зараз ти її продаси, а трапиться що, ти куди підеш жити? – Намагаючись не втрачати холоднокровності пояснювала я найбанальніші речі. – Як куди? Я у чоловіка живу, у нього й залишусь, – не розуміла мама, куди я хилю. – У разі розлучення ти куди підеш? – приєднався брат до пояснення. – Якого розлучення? Ми не збираємося розлучатися. Тим більше коли бізнес почне приносити гроші, ми купимо квартиру навіть краще, ніж у мене була. Ми кілька разів у різних інтерпретаціях намагалися донести до неї думку, що навіть якщо він не розведе її на гроші, бізнес може не вистрілити, а житло вона собі вже не поверне
Життєві історії 0
Мама хоче зробити дуже необачний вчинок, від якого ми з братом намагаємось її відмовити. Вона вирішила продати свою квартиру, щоб вкластися у бізнес свого нового чоловіка. Вона має
Чоловік вирішив, що ми заберемо бабусю до себе. Я, звичайно, дуже йому співчуваю, розумію, що це близька і рідна йому людина, але тягнути психічно ненормальну людину в будинок, де дві маленькі дитини – це маячня. До того ж у нас двокімнатна квартира, а бабусю треба буде десь розмістити. Я мовчу, що за нею буде потрібний особливий догляд. – І що ти пропонуєш? Щоб я її кинув напризволяще? Вона мене виростила! – намагався докричатися до мене чоловік. – Ну, так вона і твоїх брата з сестрою теж виростила, але вони щось не рвуться її до себе забирати. – Сестра сама живе на території чоловіка зі свекрухою, а брат поки що винаймає квартиру. Куди вони її заберуть? Я намагалася якомога тактовніше нагадати, що ми взагалі живемо в моїй квартирі, але тактовно це все одно не прозвучало. – Я знав, що настане час, коли ти будеш мене цим дорікати! – заявив чоловік. Але я його не дорікаю, а нагадую, що у кожного свої проблеми та труднощі
Життєві історії 0
Чоловік збирається забирати до нас свою ненормальну бабусю. Те, що вона ненормальна, це не я так вирішила, а це медичний факт. У жінки похилого віку розвивається деменція. І
Місяць тому мамі сказали, що треба робити операцію. Інакше проблему не вирішити. І лікарі радили не зволікати, щоби не було ускладнень. Казали, що й так вже добряче затягнули. Операцію могли зробити безкоштовно, але зараз у лікарнях дикі черги. Мамі сказали, що вона може розраховувати на березень у кращому разі. У гіршому – кінець літа. Але стільки ходити та кожен крок мучитися – це вже катування якесь. Був ще варіант зробити платно, але за операцію з усіма обстеженнями слід викласти близько сімдесяти тисяч гривень. Таких грошей у мами не було. Я запропонувала мамі допомогу. – Ну що ти ходиш і мучишся, ще й незрозуміло, скільки часу пройде, поки ти дочекаєшся цієї операції, – умовляла я її, бо вона не хотіла брати гроші, знаючи нашу фінансову ситуацію. Зрештою я змогла маму вмовити. Вона сказала, що по можливості мені гроші повертатиме. На тому й вирішили. Чоловіку я про це не говорила, щоб не підіймати зайвих скандалів. Він дізнався про це сам. Поліз перераховувати заощадження і знайшов нестачу. Почався скандал
Життєві історії 0
Чоловік влаштував бурю у склянці через те, що я наважилася моїй мамі дати грошей на операцію. Взяла я їх із накопичень, які ми робимо на іпотеку. У нас
У нас грошей небагато, просто ми думаємо про майбутнє. У нас є син, який росте, і коли він подорослішає, на відміну від нас, буде своє житло, з якого він зможе вийти на старт. Нам батьки в цьому плані нічим не допомогли. На свої квартири вони не заробили, живуть у спадкових квартирах від бабусь із дідусями. А нас такий варіант не влаштував
Життєві історії 0
Наші з чоловіком батьки виступають єдиним фронтом нерозуміння, для чого ми взяли другу іпотеку. На їхню думку, одна квартира у нас є, от і вистачить, а другу ми

You cannot copy content of this page