– Чому ти відмовляєшся від переїзду? Там моя мама, їй буде веселіше, зробимо ремонт у будинку. Та й у своєму будинку жити краще, ніж у квартирі. А тут у мене друзі, я їм не можу відмовляти, тож після роботи приходжу у такому вигляді. І зупинити це ніяк не можу
Катя вийшла заміж у тридцять чотири роки. У її подруг давно сім’ї, діти, в однієї в садок ходять, в іншої в школу. З Павлом вона познайомилася на роботі,
Це я виявляється, чужого сина виховую? Йди з мого дому і мого життя! Олена не вірила своїм вухам. -Давай мою частку, яку ми відкладали на житло, одразу піду, – крізь сльози сказала вона.
-Іванку, ну що знову не так? Ну, що ти мовчиш, у чому причина? – втомлено запитала Олена, дивлячись на чоловіка. Він навіть не обернувся. -Ну не хочеш говорити,
Йшов третій день дієти…
Ішов третій день дієти. Алевтина з надією дивилася на терези, що ховалися від неї між стіною та шафою. Вони завжди від неї ховалися, бо витримати центнер живої ваги
– Це мої гроші! Я їх заробила! – Ой, не сміши! Твоєї зарплати на сир цей пармезановий тільки понюхати! Все на шиї у Діми сидиш та сидиш. Ні сорому, ні подяки!
Варвара увійшла до передпокою, гримаючи пакетами. За спиною грюкнули двері, і одразу – це липке мовчання, яким її зустрічали останні два роки. Свекруха стояла у дверях кухні. Стояла
– Я приїхав забрати речі, що залишилися, а в нього нотаріус. Я прямо і спитав, що відбувається, а батько мені “Заповіт переписав”. – Ну, може, на мою матір переписав чи на твою? – спокійно зробив припущення Сашко. – Нііі, – з часткою іронії протягнув Віктор, – на цю свою аспірантку Віру
Віктор ніколи просто так не дзвонив братові, тому побачивши на екрані телефону вхідний дзвінок з номера родича, Сашко напружився і інтуїтивно випрямив спину. – З батьком щось? –
-Бідолашна дівчина, чоловік гультяй, а вона нічого не знає. Ходить щаслива, посміхається до всіх… -Та тихіше! Ох, і недобра ти є
Головна пліткарка в цілому будинку, Іванівна, з жалем дивилася в слід Марині, яка вела за ручку маленького сина. -Бідолашна дівчина, чоловік гультяй, а вона нічого не знає. Ходить
Сестра привезла нотаріуса до заслаблого батька, а він написав одне слово, після якого Вероніка більше ніколи не приїжджала
Батько заслаб на початку зими. Тетяна поїхала до нього в село на вихідні та вмовила його хоча б на час лікування перебратися до міста. Він погодився, і вони
-Послухай сина, – вмовляла діда Олексія сусідка баба Зіна. – Відпочинь, рік поживи в місті, з вигодами, а там і повернешся. Дім твій нікуди не подінеться. Олексій Сергійович нарешті погодився
Все село зібралося проводжати Олексія Сергійовича у місто. Син забирав старенького на якийсь час до себе. Останній рік Олексій Сергійович часто був слабий. Лікарі порадили Олексію менше працювати
– Павло, – сказала вона. – Твої речі зібрані. Надвечір щоб тебе тут не було
Квартира дісталася Вірі від бабусі. Бабуся, царство їй небесне, все життя пропрацювала викладачем в інституті, носила суворі костюми з брошкою біля комірця й говорила стримано, навіть коли гнівалася.
А що міські? Поживуть-поживуть, набридне їм в калошах по бруду лазити, та й назад у місто вертаються. А Васька погорює трохи і по наступну їде! -Звідки він їх тільки й бере? – дивувалися люди. – Не на базарі ж купує? -А хоч би й на базарі! – сміявся Василь. – У місті їх багато. Це у селі кожна на рахунку!
Одружився Степан зі своєю Марусею у 20 років. Закінчив училище і зразу весілля й відгуляли. А що, в їхньому селі всі так робили. Дівчат собі вибирали ще в

You cannot copy content of this page