– А ти впевнена, що кохана твоя онука нам з тобою рідна? – Знаєш, сину, розлюбити дитину просто так по клацанню теж не можна
Сину Ганни Петрівни Андрію не вдалося пожити у першому шлюбі. Чесно кажучи, Ганна Петрівна не здивувалася їхньому розлученню. Невістка їй не подобалася. Аж надто різні вони люди. Андрій
– Він фанат, уболівальник! Його підтримувати треба! Він же не гуляє. Тільки друзі, старі та вірні
Марія повернулася додому і побачила ту саму картину. Компанія чоловіка розташувалася у кімнаті перед телевізором. Йшов футбольний матч, якийсь там чемпіонат, Маша в це ніколи не вдавалася. Голова
– Думаєш, виставиш мене – і все у шоколаді будете? Та кому буде потрібна з двома причепами твоя мавпа?! – Ану пішов геть! – Ганна Вікторівна перегородила йому шлях. – Пішов геть із моєї землі, поки я собак не спустила! – Гаркнула теща
– Ліль, ну ти чого? Я все зрозумів. Квартиру не треба переоформлювати, я не мав рації! І роботу я знайду нову, слово честі! Он, у таксі піду підробляти
– Ігорю, – сказала я, – це ж не будинок. Це… сарай! Він нахабно посміхнувся – Аню, – зять уперше назвав мене просто на ім’я, без по батькові, – все, документи підписані. Обмін зареєстровано. Це тепер ваша власність
– Переїдь у село, – сказала дочка, – а ця квартира нам залишиться. Так буде найкраще для всіх. Я в цей момент розливала по кухлях чай. Моя рука
– Якщо ваш син так і не надумав на мені одружитися, навіть незважаючи на те, що я народила йому дочку – виховуйте Віру самі. Мені ще особисте життя треба влаштовувати, а з дитиною це дуже проблематично
– Ось, забирайте! – Ніна підвела однорічну дочку до здивованої від такого нахабства жінки. Поруч з дитиною встала валіза з найнеобхіднішими речами. – Якщо ваш син так і
Невдале рішення
– Я прийняв рішення – ти маєш вийти на роботу. Не дуже зрозуміло, на що розраховував Степан, коли це вигадав, але захоплення у дружини ця пропозиція не викликала.
– Тобто ви пропонуєте, щоб я просто подарувала вам свою дачу? – Знову запитала я. Ніздрі свекрухи раптом роздулися. – Так! – гаркнула вона. – На мою думку, це буде чудова компенсація за те, що я тебе тут, на своїй території, терплю вже три роки!
– Подаруй мені дачу! – усміхнулася свекруха. – Якщо не погодишся, я буду змушена вживати заходів! Не встигла відповісти, як подав голос чоловік. – Мамо, – сказав Костя,
А вона думала, як мені важко буде, коли виставляла мене з дому?
Останнім автобусом Зоя повернулася з міста в село. Цілий день вона бігала то в лікарню – отримувала необхідні довідки й документи, то в похоронне. Потім знову в лікарню
– Дядьку аптекар, продайте мені диво! Мама сказала, що тільки диво допоможе моєму маленькому братику! У мене й гроші є, – і він простягнув тридцять гривень і п’ятдесят копійок
Маленька Таня увійшла у свою спальню, витягла з потаємного місця в шафі банку з-під варення, відкрутила кришку і висипала на ліжко монетки, які їй вдалося зібрати за довгий
– Ну треба ж, приперлася все-таки! Казав же ж їй, що скоро приїде в село, аж нейметься, і тут дістала! Андрій заплющив очі. От же ж! Мати й у вихідний не дає розслабитися!
Андрій крізь сон почув якийсь шурхіт. Він вчора був з друзями допізна і, ну ніяк не міг прокинутися! Гульбанили вчора на дачі у друзів добряче. Андрій ледь пам’ятав,

You cannot copy content of this page