– Цілий тиждень жити із собакою в однокімнатній квартирі? Ні, дякую! Не треба їй такого щастя! Навіть за гроші. І взагалі – я ж знала, що так все і буде, попереджала …
– Що сталося, синку? – Сонним голосом запитала Людмила Сергіївна. – Ти дивився на годинник? Я вже спала взагалі. – Мамо, вибач, що розбудив! Просто справа дуже термінова.
-Чому я – цікавий і розумний чоловік, – думав Микола. – Який подобається жінкам, маю постійно обманювати свою дружину та хитрувати? Чому я не можу просто піти від неї і бути щасливим? Що мене тримає? Адже це не так важко – встати прямо зараз і піти!
Ні, не любив Микола свою дружину, але не казав про це нікому, а в першу чергу їй, і вдавав того, хто любить. Чому приховував? Чому вдавав? Тому що
– Що старе, що мале, – однаково…
– Вона все псує! Це нестерпно! – вирвалось у Софії. – Ти хочеш, щоб я послав її на три літери? – примружився Микита. – Вона мені найдорожча на
– Нехай твій колишній аліменти збільшить, або зверху додасть! Адже це його обов’язок – утримувати свою дитину. Досить мого Пашу експлуатувати, – заявила свекруха
– А скільки тобі колишній аліментів платить? Тетяна похлинулася чаєм. Питання прилетіло, як сніжок в обличчя посеред літа. Начебто нічого страшного, а все одно неприємно. Галина Петрівна сиділа
Сину старшому зателефонувала. -Що трапилося? -Та нічого не сталося. Просто так, спитати як справи. Може, в гості приїдете? -Ні. Нам ніколи. Дзвони молодшому, може він передумав на море їхати
Рита з Дмитром одружилися і переїхали до матері Дмитра. Весілля було скромним. Вирішили накопичені гроші витратити на щось інше, а не на житло. До цього вони жили окремо
У нього за спиною – розлучення та пристойна квартира у Києві. У неї – ні житла, ні своєї справи, зате купа часу для роботи, безліч креативних ідей, блиск в очах і чарівність
Тридцятип’ятирічний Ігор керує великою фірмою. Його дружина Віра – молодий, вельми симпатичний менеджер, який подає надії, який підкорив серце свого шефа з першого погляду. У нього за спиною
-Андрію, ти ж послухаєш свою маму, ти ж не приведеш це «диво» в будинок?
-Андрію, ти ж послухаєш свою маму, ти ж не приведеш це «диво» в будинок? Галина Петрівна вже зібрала зі столу і перемила весь посуд, коли син, провівши дівчину,
Чоловік намагався зробити мене винною, не здогадуючись, що я в курсі про його візит до нотаріуса…
– Квартиру треба продавати, – серйозно, майже вимогливо сказав чоловік, – і дачу теж. – Продавати? – луною відгукнулася я. Гоша трохи підібрався на стільці. – Ну… так,
– Забирай свій мотлох, тату, і щоб духу твого тут не було! – Голос Марини зірвався на вереск
– Забирай свій мотлох, тату, і щоб духу твого тут не було! Голос Марини зірвався на вереск. Вона жбурнула мені важкий чорний пакет, і той глухо вдарив у
Янгол-охоронець…
Катерина ридала захлинаючись. Старенька бабуся Надя ласкаво гладила внучку по голові та втішала: – Дурненька! Сашко твій ще пошкодує. Таку дівчину впустив. Прибіжить ще, ось побачиш! Катерина розуміла,

You cannot copy content of this page