Життєві історії
У потьмянілих очах Олександра стояли сльози. Люда навіть не уявляла, що її сильний, гарний чоловік стане ось таким, блідим, худим, із сірим від хвороби обличчям. Сашко сидів на
Юхим був самотній, за характером добрий, рукатий мужик, жив із мамою. Мами не стало, а Юхимові вже під 50 років. У гостях випадково познайомився із Віолою. Ефектна темноволоса
– Олексію Вікторовичу, документи готові, – секретар поклала на стіл товсту теку. – Завтра підписання контракту із німцями. Олексій кивнув, не відриваючись від комп’ютера. За сорок п’ять років
Христина мляво сиділа в кріслі та жувала булку. – Христинко, погодка яка, а? Може прогуляємось? -Ти збожеволів? Така спека, я топлюся вся, не забувай, що я ношу твого
– Ну не знаю… Мені все одно здається, що не практично жити в такій розкішній квартирі, та ще й у центрі міста. Зараз такі часи, що кожна копійка
– Катю, це не правда! Ну, ти ж розумієш, що я не міг! Ти неправильно все зрозуміла, ми з Лєрою просто друзі. Друзі, присягаюся! – Не треба мені
– Віка, це ж всього тиждень! Чому ти така вперта? Адже мама не так часто нас про щось просить, – намагався достукатися до дружини Микита. – Якби це
— Діано, люба, ти ж сама розумієш — твій талант у моїй компанії сяятиме яскравіше за будь-яку зірку, — Ірина Олександрівна ефектно підняла келих ігристого. — Зрештою, ми
— Ні, ми не приїдемо. Крапка. Юлія з такою силою натиснула червону кнопку відбою на екрані, ніби намагалась втиснути її в корпус телефона. Вона кинула апарат на кухонний
Олена увійшла до квартири подруги з таким виглядом, ніби з нею сталося щось непоправне! – Що трапилося? – сполошилася Ольга, – на тобі обличчя немає. – Все нормально,