Життєві історії
– Ксюша, ти мене вибач, але в мене немає ні часу, ні грошей, ні бажання з тобою поратися. Мені досить того, що я свою молодість на тебе витратила.
За столом у кафе сиділи дві парочки: літня та молода, які припадали один одному родичами. – Мамо, напевно, вже можна вас привітати, чи чекатимемо тестя з тещею? –
– Доню, я наступного тижня їду у відрядження, там зв’язок погано ловить, тож не втрачай мене, – сказав Олексій Петрович. – За кота не хвилюйся, приїду, погодую, лоток
Андрій завмер у дверному отворі спальні, нервово смикаючи ґудзик на манжеті сорочки. – Вирішила зробити сюрприз, – я посміхнулася, але щось у поведінці чоловіка змусило мене насторожитися. За
Євген завжди любив дітей. Своїх бог не дав: він рано одружився, але вже за кілька років з’ясувалося, що Женя дітей мати не може. Дружина не змогла з цим
Карина зовсім не очікувала, що під час її відсутності, на її дачі хтось оселиться. Того дня вона приїхала на своєму новенькому автомобілі не одна, а з дочкою та
Я людина старого загартування. Як п’ятдесят років тому мене привчили до порядку, то я його й дотримуюсь. Дітей своїх виховувала аналогічно, бо мені це було завжди важливо. Дочка
– Скільки можна носитися з нею, як із писаною торбою? Вона що тобі, рідна мати? – не витримав Ігор, спостерігаючи, як Ганна наливає у кухоль морквяний сік. –
Після того, як з життя пішов чоловік Олександри Дмитрівни, тільки син та онук опинилися поряд. Попри те, що вона бачила їх лише раз на рік, жінка дуже любила
На роботу Ксенія прийшла в засмучених почуттях, бо напередодні відбулося її розлучення з чоловіком. Колеги знали про все і побачивши, що вона сама не своя, якась втрачена, підбадьорювали