– Ти ще приповзеш до мене на колінах! Благатимеш! – Сказав Матвій Ірі й, взявши ключі від машини, вийшов із квартири. – Нізащо, – відповіла Іра, але чоловік уже не чув
– Та ти ще до мене на колінах приповзеш, — промовив Матвій, з презирством дивлячись на Іру. – Не дочекаєшся… – Зажерлася ти, Ірко, і чого тобі тільки
Тисячу разів Галя пошкодувала, що прийшла до свекрухи на ювілей. Галина тихо зітхала, почуваючись зайвою на цьому святі, і через силу розтягувала губи, зображаючи усмішку. Ось ще й присутність цієї Лілі додавала неприємностей.
– Шу-шу-шу… – шепотіла свекруха Галини своїй сестрі, яка сиділа поруч із нею за святковим столом, і кидала косі погляди на невістку. Галина розуміла, що її знову обговорюють.
У вас такий безлад, через який пройти неможливо, а ти сидиш у своєму телефоні?
– Знову безлад, – з порога повідомила свекруха, оглянувши коридор оцінювальним поглядом. – Іграшки по всій підлозі. У такому безладі дитину виховувати не можна! Настя відчула напругу задовго
– Ти повинна повернути нам усі гроші, які ми були змушені заплатити за твою недолугість! – Сказав батько. – Причому найближчим часом
Поліна увійшла в кафе і відразу побачила Єгора, що сидів за столиком біля самого вікна. Він помахав їй, і дівчина швидким кроком попрямувала до нього. – Я замовив
– Лізо, що трапилося? Жінка глянула на нього. Очі були червоні. – Ти справді не розумієш? – Що мені розуміти? – Він розгубився. – Я приїхав, забрав вас, привіз додому. Все ж нормально. – Ти приїхав без квітів! – Тихо сказала вона
Ліза сиділа на ліжку в палаті та дивилася на сина. Малюк сопів, стиснувши крихітні кулачки. Дві доби безконечного болю позаду. Тіло боліло, але всередині була дивна суміш втоми
Поки молодята були у весільній подорожі, теща розкрила конверти, та записала в зошит, хто скільки подарував…
Марина та Ігор повернулися з медового місяця засмаглими та щасливими. Відчинили двері своєї квартири, внесли валізи, і жінка одразу відчула щось дивне. Запах свіжості. Занадто чисті підлоги. Розставлені
І що він знайшов у цій сусідці з нарощеними віями. Хоча, якщо чесно, то Ольга частково була рада розлученню. Жити з Микитою ставало все важче, настільки різними вони були…
Оля сиділа в кріслі і мовчки спостерігала, як Микита збирає свої речі і складає їх у спортивну сумку. – Валізу візьми – поміститися більше, – байдуже промовила дівчина.
Олена з гордо піднятою головою вийшла з квартири своєї подруги Тетяни. Щойно в неї відбулася неприємна зустріч і така ж неприємна розмова. В квартирі в Тетяни Олена застала свого чоловіка! Як виявилося він зраджував їй вже дуже давно…
Олена з гордо піднятою головою вийшла з квартири своєї подруги Тетяни. Щойно в неї відбулася неприємна зустріч і така ж неприємна розмова. В квартирі в Тетяни Олена застала
– Бабуся Марія, недовго мені залишилося. – Та зрозуміла я. Місяця зо два вже? Чи більше? – Не знаю навіть. – То ти навідайся до спеціаліста і на облік встань. Батька розхвилювала, обережніше треба бути. – Що вставати. Не витримаю найбільше цього. Процедур цих. Майже два роки минуло, а мені досі зле. Батькові тільки не кажіть, у нього тиск. – Нічого не розумію. Віра, які процедури, ти, здається, чекаєш дитину
Віра їхала трасою не швидко. Стара іномарка приємно гуділа, залишаючи міські затори. Траса закінчилася, дорога завернула до лісу. Віра проїхала ще кілька кілометрів і зупинилася, опустила голову на
– Знайдеться тобі заміна! Не хочеш ти, одружиться з іншою. Чекати на тебе не будемо
– Наталко, дівчинко, що ти думаєш так довго. Хороші наречені на дорозі не валяються. Мій Паша тебе кохає, вже давно мені казав. І так і так він перед

You cannot copy content of this page