Головна

Життєві історії

– Уявляєш Галю, він як цей, ну як його називають, що будинки підбирає, дивиться, а – рієлтор. Бачте підходжу я йому і мій дім, а мене навіть і не питає! Так і заявив, що своїм хазяйським поглядом все побачив, все йому підходить, і навіть придумав, що де можна прибрати, а що прилаштувати. І таке зло мене взяло, що я швидко вказала на двері, і сказала, щоб забув сюди дорогу, і щоб навіть не дивився в мій бік. Теж мені знайшовся примак
Життєві історії 0
Віра Степанівна вже довгий час жила одна у невеликому селі у своїй хатинці. Колеги по роботі й сусіди називають її просто – Степанівна. Нещодавно вийшла вона на пенсію,
– А чи слушно ми вчинили? – Запитував себе Олег
Життєві історії 0
Ірина мовчала вже другий день. Знала, але не казала нічого чоловікові. Бо чудово розуміла, що після того, як розповість усе Олегу, треба буде приймати рішення. А вона цього
– Я зовсім заплутався. Так, я одружений, у мене двоє дітей, яких я люблю, але й вашу онучку теж. У мене свій бізнес і Юлія Андріївна працювала у нашій фірмі, до неї часто приходила Катя, я закохався. Дружину я не люблю, але в мене тесть дуже впливова людина у місті, він може зробити так, що я своїх дітей більше не побачу. Що робити, я не знаю
Життєві історії 0
– Ой, які гості! Як я рада, що ви приїхали! Доню моя, Юля, привіт, – Ліда поцілувала дочку. – Катруся, внучко, йди, обійми бабусю! Ой, а хто це
Як зайшов на поріг, так мама Іри в сльози: – Ти вже не ображайся, Олежик. І не чекай на неї. Заміж вона вийшла. Нікому в селі не говорили, щоби тобі не повідомляли. Служба в тебе, навіщо зайві переживання
Життєві історії 0
Ірина дружила з Олегом зі школи. Красива дівчина, всі в селі заздрили її хвилястому волоссю, тонкій фігурці, легкій ході. Олег теж був красенем, але на дівчат не дивився.
– Та від тебе вже старістю несе за кілометр! – Видав чоловік, якого Іра вважала найближчою людиною
Життєві історії 0
– Іро, привіт… Давай сьогодні зустрінемося, треба поговорити, – Світлана подзвонила подрузі о дев’ятій вечора, чим здивувала її. – Сьогодні? У вівторок? Завтра на роботу, а вже пізно…
І він почав говорити. Довго, відверто, не намагаючись приховати правду. Про те, як поступово віддалився, як дозволив собі заплутатися в чужих емоціях. Як вагався, як піддався сумнівам. Але найголовніше – як сьогодні, з жахом, усвідомив, що був за крок від втрати найдорожчого, що в нього
Життєві історії 0
Цього морозного січневого ранку Сергій, як і завжди, прийшов на роботу рівно о дев’ятій. Кивнув охоронцеві, дядькові Миколі, і звичним маршрутом піднявся на четвертий поверх. У кабінеті витав
– Я в гостях, тож робити нічого не буду, – заявила майбутня невістка
Життєві історії 0
Алла Іванівна завмерла на кухні, прислухаючись. З вітальні долинав рівний, монотонний гул телевізора, але це був не той, звичний фон новин чи серіалу. Це був звук якогось молодіжного
Тест на відданість господар не пройшов – собака сумно дивився йому вслід…
Життєві історії 0
Ольга м’яла в руках кухонний рушник. – Ніно Петрівно, я більше не знаю, що робити, – голос невістки тремтів. – Обіцяє, обіцяє. А потім. як у воду канув.
– Все ясно! Нас обікрали, – усміхнувся Денис, дивлячись на дружину. – Треба терміново викликати поліцію, збирати понятих, складати повний список зниклих речей!
Життєві історії 0
– Денисе, ти брав шоколадний рулет? – Ніка вже пів години досліджувала кухню й ніяк не могла знайти рулет, який купила вчора ввечері. – Ні, ти ж казала,
— Ти хоч сам розумієш, що зараз зробив? — сказала мати, ледве стримуючи лють. — Ти став на бік чужої жінки проти власної сім’ї! — Таня не чужа, і я не дозволю вам ставитися до неї, як до служниці
Життєві історії 0
— Ти хоч сам розумієш, що зараз зробив? — сказала мати, ледве стримуючи лють. — Ти став на бік чужої жінки проти власної сім’ї! — Таня не чужа,

You cannot copy content of this page