Життєві історії
Повернувшись додому з інституту, Слава застав свою молодшу сестричку Світлану в під’їзді. Семикласниця, зажурившись, сиділа на брудній сходинці, а поряд з нею стояв її яскравий портфель. – Ти
Вона задумливо поклала телефон біля себе на диван. Тут поряд з’явився чоловік, обійняв: – Олено, що трапилося? – Брат пішов із життя, – уткнулася в чоловіка і заплакала.
Жінка у відділі кадрів міської ради оформила документи на нову співробітницю. Потім зателефонувала: – Інно Андріївно зайдіть до мене! Тут ваша нова співробітниця. Незабаром та зайшла у кабінет
– Дмитро, ти скоро приїдеш? – спитала Галя, подзвонивши чоловіку на роботу. – Скоро. Вже майже закінчив, – відповів чоловік. – Ну, давай, не затримуйся! Розмова тут є,
– Слухай, тут мама дзвонила, – сказав Лілі чоловік за вечерею. – Вони із родичами збираються на вихідні їхати на шашлики. – Рада за неї – відповіла дружина.
– Доню, у нас з татом для тебе сюрприз, – загадково промовила Аліна Федорівна. – Який? Ви купили мені новий телефон за те, що я вступила до університету
Марина зупинилася на порозі кухні й відчула, як невисловлені слова застрягли в горлі. Її рука мимоволі стиснула телефон — ще гарячий від повідомлення директора про премію. Три голосові
— Ти не заплатив?! Як так?! Чому?! — Світлана, аж зашарівшись, виглянула з ванної, де саме прала дитячі речі вручну. А завтра ж доньку треба вести до садочка,
Тамара сиділа на кухні та прораховувала сімейний бюджет вже не вперше. До п’ятдесятиріччя залишалося два місяці, а грошей на гідний бенкет не було. Працювала вона бібліотекарем, отримувала копійки,
– А ось Віка краще знаходила спільну мову з моєю мамою. – Знаєш, якщо я зараз почну перераховувати, в чому мій колишній кращий за тебе, нам обом стане