– Дівчинка! – Сказала лікар і підійняла дитину вище, щоб Люся могла побачити. – Красуня! Вся у маму
– Дівчинка! – сказала акушерка і підійняла дитину вище, щоб Люся могла побачити. – Красуня! Вся у маму. Змучена Люся не встигла роздивитись доньку, як акушерка віддала її
Не може мати сина так просто невідомо кому віддати! Я ж неосвічена, лінива, поїсти люблю. Хіба для такої, як я вона, Вітю виховувала? Мабуть, мріяла за піаністку якусь заміж видати. А ось я. Та будь-яка б мене зі світу в перший місяць звела. А ця – я вибір сина поважаю, якщо він тебе любить, то і я любити стану. Це ж ненормально, так, мамо?
Наталя з’явилася до матері раптово, з валізами, коли та вже спала, і підскочила від гучного стукоту у двері. На поріг Наталка ввалилася сніговою грудкою – на вулиці другий
– Знаєш, Інно, те, що бабуся вішає її малюнки на холодильник, ще не означає, що вона варта автоматичних дванадцяток. У мене тут знижок на спорідненість немає! – Роздратовано вигукнула невістка
– Та ти спеціально її гнобиш! За що ти з нею так, Олено? – А нема чого зривати мені уроки. Я ставлю об’єктивні оцінки. Твоя Машка, вибач, поводиться,
– Як так? Бабуся завжди казала, що подбає про мене! — ​​вигукнула Оля, стоячи перед родичами
Павла та Ольгу виховувала бабуся, Катерина Василівна. Жінка освічена і статна, з характером, якому могли б позаздрити багато чоловіків: вона була непохитна. Події її молодості були сповнені викликів
-Молодець, Ірочка. Знайшла свою долю
Іра була найнепримітнішою гостею на дні народження Марини. Дівчата навчалися разом у коледжі. Марина широким жестом запросила всіх, хто зможе прийти, але багато дівчат виїжджали на вихідні додому
-Зачекайте, – сказав він. – Я вийшов на секунду на вашій станції, а коли повернувся у вагон моїх речей не було. Глянув у вікно, а там якийсь чоловік ішов з моєю сумкою. Я вискочив за ним, але він вже десь зник… -І що ви не могли назад повернутися у вагон, а потім вже розбиратися, – запитала Тетяна. -Розумієте, я поки його шукав того чоловіка, мій поїзд і поїхав…
Тетяна втомлена поверталася з роботи. Вона працювала в невеликому квітковому магазині в самому центрі міста. Покупців там завжди було багато, а перед новим роком так взагалі… Було морозно,
Оля, а ці ваші зайві кілограми? Хіба це не проблема? – мати Діми не здавалася. -На мій погляд, у мене немає зайвих, тим більше, що мого майбутнього чоловіка вони влаштовують. Не всім же бути дюймовочками і тростинками. – Оля глузливо оглянула Олену і маму Діми. Від такого нахабства Олена спалахнула
-Мамо! Ти купила чай для схуднення? А насіння Чіа? Навіщо ти поклала мені так багато масла в кашу, це ж зайві кілограми !? Діма, ти знову купив дріжджовий
-Ну яка я тобі бабка? Мені тільки п’ятдесят з хвостиком. Я, що така стара? – бурчала вона, ставлячи на стіл тарілку з супом і кошик з хлібом
-Бабка, став на стіл щось. Аж зводить так їсти хочу, – з порога заявив Михайло, чіпляючи на гачок запилену кепку. Тетяна невдоволено сказала: -Ну яка я тобі бабка?
-І коли це цікаво життя його встигло навчити? Дитсадок – штани на лямках! Добре я худа і легка, а то й не втримав би мене. Хоча… Начебто міцний такий хлопець, руки надійні. Про що я взагалі думаю? Ну ти даєш, Галя, стара, і на молодих хлопців уже задивляєшся…
Галя приїхала в село у бабусин будиночок. У неї була відпустка і вона хотіла відпочити на самоті на природі. Вона взяла свої дві сумки, рюкзак, діловито відкрила стареньку
– Не тягтиму. Я коханка вашого чоловіка! Усі ці роки ми з ним зустрічалися. Так! Не робіть великі очі й не зомлівайте…
Юля готувала вечерю, чоловік Олексій мав повернутися за годину. Десятирічна донька Каріна займалася танцями. Вона прийде за пів години, кине сумку і сяде за стіл в очікуванні вечері.

You cannot copy content of this page