Життєві історії
– Оленко, як там ваші молодята, як невістка? – бадьорим голосом спитала Олену сусідка згори, Ніна Олександрівна. – Ой, Ніно, і не питай! Невістка, так … Недолуга селючка.
Ой, Оля, яка ж ти гарна наречена, – захоплено промовила одна з подруг. – Тобі так личить сукня. Твій Сергій просто затанцює від щастя, коли тебе побачить. –
43-річна Тетяна Олександрівна, стискаючи в руках дві гігантські сумки, повільно, з зусиллям, сходинка за сходинкою, дерлася на четвертий поверх. Ноги тремтіли, спина нила, дихання збивалося, а ліфт, як
– Та ти ледащо просто! Віник взяти вже проблема? Живу з тобою, як у свинарнику! – Віник? Може, запропонуєш ще корито замість пралки? Оля стояла у дверях, схрестивши
– Андрію, а що це у ванній лампочка не світить, зовсім не стежиш за квартирою, – обурено сказала Зоя Павлівна. – Забуваю купити, що ж ви через таку
У п’ятницю перед обідом у бухгалтерію зайшла усміхнена Римма Олексіївна. – Дівчатка, все – наказ підписаний, з понеділка я на пенсії, – сказала вона. – Вітаємо, – в
– Ігорю, а коли мама святкує ювілей? – спитала Марина, розкладаючи чисту білизну у шафі. Вона щойно закінчила з прибиранням, квартира сяяла, і настрій був на диво чудовим.
Ліза йшла з обіду повз кухню і раптом почула знайомі голоси. -Та це ж колеги по роботі говорять про мене, – здивовано подумала вона. -Ой, Людо, а ти
— Та це ж легкий флірт, гра просто, розумієш? – виправдовував чоловік. – Мені захотілося якось піти від рутини, додати новизни, вогника, полоскотати нерви… – відверто говорив Віктор.
– Я втомилася! Чуєш, Антоне? Я більше не можу так жити! Ганна стояла посеред кухні у футболці з чужим логотипом та в м’ятих шортах. У руках – кухоль