– Так, нісенітниць не городи! Щоб на весіллі їх не було, бо зіпсують усе, – голосом, що не терпів заперечень, сказала Антоніна Вікторівна. – Ну це моє весілля і мої батьки, так що я сама вирішу, хто на ньому буде, а кого не буде!
Ганна познайомилася зі своєю майбутньою свекрухою Антоніною Вікторівною на роботі. Вони обидві працювали в пекарні і незважаючи на двадцятирічну різницю у віці змогли подружитися. Дівчина часто була в
Коли через два дні після приїзду Бориса Настя повернулася з прогулянки з Данилом, у передпокої на неї чекали дві сумки з речами. Вітчим грізно стояв там же, і було зрозуміло, що вибору у неї немає
– Що-о-о?! Мало того, що я годую твою дочку, то тепер ви мені ще пацана на шию повісити хочете?! Зовсім знахабніли?! Нехай вмотує! Як не намагалася Дар’я заспокоїти
– Що ти робив таке у ванній, що навіть на серіал все одно тобі і про виноград забув, га? – Іринко, ти вибач, незручно якось, я це… я шкарпетки свої прав! Ну ти розумієш, ти давно до мене сварилася, що перу шкарпетки свої з іншим одягом. Ну я й вирішив сам тепер пратиму так
– Виноград будеш? – Ірина Петрівна зайшла з тарілкою у кімнату, але її чоловіка Миколи на його улюбленому місці у кріслі біля телевізора не було. Дивна річ, адже
Аби “штани” поряд були…
– Віро, як же так можна? До рідного батька на похорон не прийти! І як тільки земля тебе носить? – Ну, його ж якось носила, значить – і
– Ти ж сам казав, що сина хочеш? – дивувалася Тетяна – Ну не так одразу, не встиг ще з тобою я налюбитись, а ти вже й дитя задумала, – Микола так дивно сказав це, ніби це було без його згоди
– Виходь за мене? Я поки що з матір’ю живу, але мене на роботу в райцентр кличуть, обіцяли дати житло. Ну як? – Микола прибрав сніжинки з шапочки
– Розлучення, так розлучення! Якщо ти все вирішив. Сергій розгубився. Він готувався до іншого. Подумки репетирував, як заспокоюватиме, пояснюватиме, що так краще для всіх. А тут – «добре»? – Тільки знаєш що? – Наталя підвелася, налила води з фільтра. Руки майже не тремтіли. – Будинок, машина, діти та кіт залишаються з тобою.
Наталя застібала куртку, а Сергій досі не вірив, що це відбувається. П’ятнадцять хвилин тому він оголосив дружині про розлучення. Готувався до сліз, до битого посуду, до криків на
– Сидітимуть до ночі на кухні, згадуватимуть молодість, а я знову спатиму на розкладачці, бо друг батька займе мою кімнату, – зітхнула Катя
За три тижні до Різдва пішли морози. Катя швидко йшла зі школи додому, сніг поскрипував під підошвами біленьких чобітків. Підійшовши до дверей квартири, вона відчула смачний аромат. –
– Людо, ну може ще повернеться… Пробачиш? Всяке буває в житті, дочко… – Ой, мамо, не повернеться він. Та й чи треба? Не любив він мене. А я не знаю…
Залишався тиждень до нового року. Людмила цілий день поралася на кухні. Вона готувала вечерю своєму коханому чоловіку Юрку. Людмила запекла мʼясце з картопелькою, накрила гарно стіл. Юрко запізнився
– А хіба тортики справжні мужики їдять? – Усміхнулася мама. – Звичайно, – твердо відповів Генка. – Якщо вони ще не дуже дорослі. – Не дуже дорослі? – Ага. У дорослих мужиків – у них же інші радості в житті з’являються? Так, мамо? Дядя Федір так казав
П’ятирічний Генка цілий тиждень жив у бабусі з дідусем, поки мама з татом відпочивали у теплих країнах. І ось, у понеділок він прокинувся вранці у своєму будинку, на
– Знаєш, онучку, – Валентина знижувала голос до змовницького шепоту, – деякі мами просто не вміють бути лагідними. Це не твоя вина, Артеме. Ти чудовий хлопчик. Це мама у тебе погана
– Аня, ти знову залишила мокрий рушник на гачку у ванній? Голос свекрухи пролунав з коридору, тільки-но Ганна встигла переступити поріг після роботи. Валентина стояла, схрестивши руки, і

You cannot copy content of this page