Головна

Життєві історії

Лікування районного лікаря допомогло тільки зняти біль в руках і загоїти рани, а на їх місці залишилися жахливі шрами. Найбільш за мене переживала бабуся: як же так, дівчинка – і з такими руками. Як людина сільська з 4 класами початкової освіти, але глибоко віруюча, вона могла допомогти тільки молитвою
Життєві історії 0
Втручання вищих сил або щось незрозуміле. Це історія 25-річної давності, але запам’яталася на все життя. За часів радянського дитинства ми з друзями придумували розваги собі самі. Одного разу примудрилися стрибати
Після розлучення, мама стала нервовою і через дрібниці на мене зривалася. Щоб зайвий раз не потрапляти їй на очі, я йшла на вулицю. Цілком логічно, що потрапила я в не зовсім хорошу компанію
Життєві історії 0
Я мама! Причому мама двічі. У мене два чудових сина. Старшому синові 19 років, а молодшому всього 4 роки. Мені 33 роки. Моя історія почалася з першого кохання,
Ігор тоді домовився зі своєю бабусею пожити якийсь час у неї. Вона була не проти, їй запропонували платити гроші за квартплату і за мою тимчасову прописку. Однак це були кошмарні дні в моєму житті: без прописки, в чужому місті, без рідних і близьких, хлопець весь час на роботі, і ця стара, яка дивилася на мене вовком і цідила крізь зуби, що я дурна з провінції, неосвічена
Життєві історії 0
Ця історія про те, як я зрозуміла найголовніше – бігти від проблеми, якою б страшною вона не здавалася – не вихід. Мені було трохи понад 20 років, проблеми вдома,
По-перше, чоловіки, вік яких не дотягує до мого, мені не були цікаві. По-друге, ніколи не зв’язувалася з перебуваючими у відносинах (офіційність останніх не мала значення)
Життєві історії 0
Кілька років тому (а точніше 4,5 років тому) я була зовсім іншою людиною: принциповтю і незаміжньою. Почну свою розповідь з принципів. На той момент я була вкрай категорична
Одного разу, гортаючи друзів Сашка в соціальних мережах, я натрапила на дівчину, у якої були спільні фото з ним. Я запитала, звідки вона знає мого хлопця. І її відповідь просто пронизала мене, немов кинджал – я його дружина. Мене охопила істерика, я чекала Сашу і його пояснень. “Так, я одружений і у мене дитина”
Життєві історії 0
Три роки тому я була безтурботною студенткою першого курсу. Я гуляла, розважалася, міняла хлопців, як рукавички, була безтурботна і легковажна. Але все змінилося в один червневий день. Ми
Зараз мені 34, я заміжня, у мене є син. А тоді, років 15 назад закохалася в одного артиста і почала їздити за його концертами в кожне місто сподіваючись на знайомство
Життєві історії 0
Зараз мені 34, я заміжня, у мене є син. А тоді, років 15 назад закохалася в одного артиста. І не просто закохалася, а прямо таки запевнила себе, що
Минуло майже пів року, а мені все здається, що вона ось-ось зустрінеться мені випадково, в трамваї наприклад, кинеться в обійми, а я скажу: “Алька! Ну ти! Налякала мене. Більше так не роби”
Життєві історії 0
“Ми дружили з Аліною двадцять років і кращої людини я не знаю. Я не знаю, де ще можна знайти таку чисту, світлу душу. І це велике щастя, що
Він одружений, у нього є дитина, і вони з дружиною в процесі розлучення. Все це я дізналася від його сестри, моєї найкращої подруги. Дружу з нею вже кілька років, але і не знала, що у неї ТАКИЙ брат. Я сама знайшла його в соц. мережах, написала, і закрутилося
Життєві історії 0
Хочу поділитися своїм життєвим досвідом про те, що людина сама вершить свою долю, і над усіма своми інстинктами має владу. Коли я перший раз побачила його, було таке
Особливо було важко, коли прочитала записку дочки до Діда Мороза під Новий рік. У ній було написано: “Дідусь Мороз, прошу тебе, я не хочу подарунків і цукерок, я хочу, щоб мама одужала і, щоб бабуся більше не плакала”
Життєві історії 0
Як не “опустити руки” коли, здавалося б, життя “на волосині”. Хочу поділитися реальною історією зі свого життя. У дитинстві я була веселою і оптимістичною дитиною, була “надією” для
Ось я останнім часом з побоюванням ставлюся до сюрпризів. З тих пір, як я вийшла заміж, чоловік почав виконувати мої заповітні бажання
Життєві історії 0
Чи люблю я сюрпризи, або навіщо мені стільки щастя? Всі ми любимо отримувати подарунки, але любимо по – різному: комусь подобаються несподіванки та сюрпризи, а хтось заздалегідь готує

You cannot copy content of this page