– Стояти! Дитина твоя, ти батько, а я ніхто! Я допомагати тобі не буду! Даю тобі три дні, у тебе є квартира, збирай речі та геть звідси…
Ірина прокинулася рано, але чоловіка вже не було, тільки двері грюкнули. У неї сьогодні вихідний – день народження. Дивно, але чоловік утік і навіть не привітав. Напевно, щось
Будеш на одну пенсію жити? – Дві ж мені ніхто не дасть. – А я про що! Працювати треба, а тебе виперли. – Я сама пішла, втомилася, здоров’я вже не те. – А як ми тепер без твоєї великої зарплати будемо? – Обурилася дочка
Надія Миколаївна почула про себе багато приємних слів та побажань. Її проводили на пенсію. Вона вже була пенсіонеркою й отримувала пенсію, але зараз йшла з роботи на заслужений
– Я тут подумала, що ви ж тепер завжди  будете вдома, от дітей ми вам і відправлятимемо! – Безсоромно сказала сестра. – До нас їх відправляти не треба! Мені вистачило останнього літа з ними! – Ти ж на пісочку кісточки гріла, а твої діти в цей час собак по селу ганяли, в буквальному значенні цього слова
Марія закінчила приготування салатів, все було прибрано і чекало свого часу в холодильнику. На вулиці чоловік також усе приготував, увечері будуть шашлики. Два сини вже познайомилися з місцевими
– Заяву писати будете? – Запитала Віру жінка-слідчий. – Буду. – А може, домовитеся по-родинному? – Це той випадок, коли по-родинному не домовитись! Ми розлучилися чотири місяці тому
Віра поверталася із роботи. Дорогою вона зайшла в супермаркет, який знаходився неподалік будинку, де вона жила з дванадцятирічним сином Мироном. Два важкі пакети відтягували руки. – Треба все-таки
Метушня навколо кота
До пенсії моя мати остаточно перебралась в село та потроху звикла до менталітету місцевих жителів. А мене, який бував у селі рідкісними наїздами, продовжували дивувати простота та безпардонність
Ще б пак: їй – двадцять п’ять, а йому – шістдесят! Виходило, що батько Олі молодші за майбутнього зятя на п’ятнадцять років
Ох, що діялося, коли Ольга поставила батьків перед фактом, що виходить заміж за Сергія! Якось Ольга прийшла додому пізно. Вона роззулася в коридорі і зайшла на кухню. Мати
– А чому б нам не продати дачу? На перший внесок вистачить! – Незворушно заявив син. Добре, що Лариса сиділа в цей момент. Це вже не було проханням. Це була відкрита вимога
– Ти мене черствою називаєш? Мене? Це ти спочатку забув про засоби захисту, потім про всі пристойності, а тепер її з пузом до мене в будинок притягнув і
– З нашого боку гостей буде зовсім небагато, – казала Наталя майбутнім сватам. – Зараз у мене грошей немає, я ремонт у квартирі нещодавно зробила, тож, вибачте, поки доведеться вам все сплатити! – Видала сваха
– Син у нас єдиний, тож весілля треба зіграти гарне, – казала Тетяна чоловікові. – Та я не проти, тільки мене бентежить ставлення з боку нареченої, – сердився
– О, господи! – Сплеснула руками Софія. – Стільки грошей… Весь мій товар і десятої частини не коштує
Він кілька разів проїжджав повз… Повз дівчину, яка сиділа у візку. Поруч із нею стояв столик, на якому було щось розкладено. Її образ не йшов у нього з
Дивно, чому мама мене не любить? Так-так, не любить, я це точно знаю
Олеся зрозуміла, що вона чекає дитину у 16 років. Хто батько дитини вона прекрасно знала – Максим, хлопець, якого вона кохала до безпам’ятства. Хлопець нещодавно повернувся з армії,

You cannot copy content of this page