– От не думав, брате, що тобі для рідні якоїсь дачі-розвалюхи буде шкода, – сказав Григорій. – Ну, якщо вона розвалюха, то що ж ти так за неї борешся?
– Михайле, – пролунав у слухавці голос старшого брата Григорія. – Ми з Ольгою до вас хочемо у суботу приїхати. Поговорити треба. У вас із Катериною жодних планів
Дружина від Миколи пішла так несподівано, що він і ахнути не встиг!
Дружина від Миколи пішла так несподівано, що він і ахнути не встиг! І не чекав, і навіть не думав, що таке колись може статися! Виховали доньку, вона поїхала
– Олю, ну нічого страшного, трохи потіснишся! Це ж твоя рідна сестра! – У голосі матері не було й натяку на прохання, це був наказ
– Олю, ну нічого страшного, трохи потіснишся! Це ж твоя рідна сестра! – У голосі матері не було й натяку на прохання, це був наказ. – Мамо, що,
Що ж ти досі живеш…
– Що ж ти досі живеш, та мене мучиш?! – Антон смикнув гнучку трубку крапельниці. Молоденька медсестра увійшла до палати, і Антон швидко підвівся зі стільця, залишивши зухвалу
— Не твоя справа. Тепер ти за мене. В морозильнику м’ясо, в шухляді ручна м’ясорубка. Як прокрутиш фарш — зроби котлети на пару. В Олега гастрит, смажене йому не можна. А автоматична м’ясорубка зламалась, тож вперед! І не забудь помити посуд, Олег страшний чистюля — за брудний стіл не сяде, — Кинула вона й грюкнула дверима
Ліда прожила з чоловіком, Олегом, дванадцять років. А потім знайшла на його сорочці слід від чужої помади. Вона була не дурною жінкою і все зрозуміла. Але на всяк
– Нехай, може, ощасливить мене і піде до молодої! – З глузду з’їхала баба! Кому ти потрібна з трьома дітлахами?
– Мамо, а тато знову гроші брав. Лариса кинулася до шафи. Знайшла заховані серед речей гроші, перерахувала. Так і є – не вистачає двох сотень! Сума начебто й
– Віка, розумієш, ну так вийшло … вибач. Пам’ятаєш? – Тоді, коли ми ще тільки почали зустрічатися, ми вирішили…що якщо хтось раптом зустріне іншу людину, то ми просто відпустимо один одного, ну пам’ятаєш? – Макс, – Віка плачучи дивилася на чоловіка, – нам тоді було по чотирнадцять. А тепер по тридцять, ми з тобою сім років одружені…
Максим стояв перед нею на колінах, а вона сиділа, закривши обличчя руками й плакала ридма. – Віка, розумієш, ну так вийшло … вибач. Пам’ятаєш? Пам’ятаєш… Тоді, коли ми
– Сімейство твоєї сестри тепер харчується у нас платно
— Таня, де в тебе цукор? – Настя знову копалася в її кухонних ящиках, – Навіщо ти постійно перекладаєш його? Тетяні вже набридли ці раптові візити Сашкової сестри.
– Мамо, чекай… Тобто, ти хотіла зробити це не для нас, а просто, щоб не виглядати гірше за сватів? – Звісно! А ти думала, я просто горю бажанням роздавати гроші просто так
– Я чула, що батьки Єгора відкладають вам на квартиру. Це так? – мати Анжели примружилася, явно вираховуючи щось в голові. Анжела втомлено зітхнула. Розмова тільки почалася, а
– Готуйся до розлучення, доню…
Наталя прийшла додому раніше, ніж зазвичай і, знімаючи пальто в передпокої, почула, як на кухні Кирило розмовляє з кимось телефоном. Голос його звучав м’яко і тихо, і Наталка

You cannot copy content of this page