Головна

Життєві історії

– Вікторіє, скільки можна? Вони вже пів року, як одружені. Пора б і звикнути! – Звикнути до чого, Сергію? До того, що мій єдиний син, красень з блискучим майбутнім, вибрав жінку, яка на вісім років старша за нього? – У неї вже життя наполовину прожите, багаж за спиною, дитина від іншого чоловіка. Про що він думав?
Життєві історії 0
– Ну от, приїхали, – тихо промовила Вікторія Андріївна, звертаючись до чоловіка, який сидів у кріслі з газетою. – Знову повним складом. Сергій Петрович навіть не підняв голови.
– Як була неробою, так і залишилася! – Бурчав чоловік на дружину, яка щойно вийшла на пенсію
Життєві історії 0
– Ну, мамуль, які плани на перший вільний та безробітний день? Га, пенсіонерко? – весело спитала Олена. Ірина непевно знизала плечима. – Висплюсь, нарешті. Вимкну цей проклятий будильник
– Хотіла привітати вас із новосіллям, – сестричка Єлизавета зайшла до передпокою і гидливо прикрила носа мереживною хустинкою. – Але, бачу, вітати тут особливо нема з чим. Хіба що з придбанням особистого звалища…
Життєві історії 0
– Хотіла привітати вас із новосіллям, – сестричка Єлизавета зайшла до передпокою і гидливо прикрила носа мереживною хустинкою. – Але, бачу, вітати тут особливо нема з чим. Хіба
– Ти повернулася… – прошепотів він, боячись розбудити дитину. – Господи, приїхала нарешті … Алісо, це було пекло. – Чому ж? – Аліса пройшла на кухню і гидливо оглянула безладдя. – Ти ж казав, що твоя мати справлялася. І техніка вся є. Що пішло не так?
Життєві історії 0
– Алісо, я вдома! – долинув з коридору голос чоловіка. – Слухай, ну й тягнучки сьогодні. Голодний, як вовк. Що у нас на вечерю? Аліса повільно підвелася зі
— Коли мати приїде? — питала вона все бабу Зіну. — Як влаштує особисте життя, так і приїде, — казала бабуся. Що таке “влаштувати особисте життя” маленька Віра не зовсім розуміла. Але перепитувати не наважувалася
Життєві історії 0
Чому мама з татом не стали жити разом, Віра так ніколи й не дізналася. Їй було три роки, коли батьки розійшлися. Мама з маленькою Вірою повернулася з міста
– Я нікуди не поїду! – Максиме, не починай! Там школа краща, там… – Ти стільки років не хотіла мене забирати, мамо! А зараз що змінилося?
Життєві історії 0
Максим вивантажував із машини пакети з продуктами, а я стояла біля вікна і дивилася на нього через фіранку. Мені сімдесят чотири. Що вже тут, віку, коли починаєш рахувати
Ти ж просто так брата відвідати не можеш. Віра посміхнулася. – Та ну тебе, Олексію. Адже знаєш, що я вся у справах! – Ще б пак! Ти у нас вся ділова! Брат і сестра засміялися. – Ні, Олексію, я ж абсолютно серйозно. Допоможеш мені?
Життєві історії 0
Олексій їхав на так підробіток. Взагалі-то він не любив такого роду підробітки, але цього разу просто не міг відмовити, бо попросила його, ні хто інша, як його сестра
– І що, що іпотека? Ви обоє працюєте, квартира є, дитина здорова. Невже сестрі не допоможеш? – Мамо, вона вам із батьком три роки не повертає! – Ну, то інше було! Там своя історія. А зараз у неї бізнес горить
Життєві історії 0
Двісті тисяч гривень вони накопичували два роки. Не відкладали легко – заощаджували. Марина вела таблицю витрат у телефоні, Віктор підробляв у вихідні – брав замовлення на дрібний ремонт
– Людо, – сказав він нарешті, – я хочу повернутися додому! До тебе. Я зрозумів, що зробив помилку
Життєві історії 0
Валерій пішов у вівторок увечері. Не після скандалу, не після довгих з’ясувань стосунків. Просто прийшов з роботи, роззувся в коридорі, повісив піджак – як завжди. Сів за стіл,
– Мамо, що не так! Чого ти їдеш? – Здивовано запитав син. – Та тому, що твоя дружина мені постійно забуває ложку покласти!
Життєві історії 0
Ганна Іванівна приїхала в місто наприкінці серпня, коли в селі вже пахло горілим картопляним бадиллям і мокрою землею. Микола сам за нею заїхав на своїй сірій «Шкоді», тій

You cannot copy content of this page