– Слухай сюди, – несподівано випалила мати, її голос став жорстким. – Якщо ти підеш на день народження до свекрухи, ти мені більше не дочка! Зрозуміла
Мати Тетяни тільки раз, і то на весіллі, бачила сваху. Жінка здалася їй химерною, самовдоволеною і нахабною. Такі висновки вона зробила, виходячи з одягу та манери поведінки Наталії
– Ну, що, Василю, заспокоїлися твої родичі? – запитала Світлана у чоловіка, який щойно повернувся додому. – Ага, заспокоїлися! – відповів він. – Їм ця квартира ще років двадцять поперек горла стоятиме
– Ну, що, Василю, заспокоїлися твої родичі? – запитала Світлана у чоловіка, який щойно повернувся додому. – Ага, заспокоїлися! – відповів він. – Їм ця квартира ще років
Вбита халупа, ще й за документами вона не твоя, і навіть не твого чоловіка. Ми зараз вкладемося, а трапиться що – з речами на вихід!
– Ну навіщо вам іпотека? – говорила мама чоловіка три роки тому. Бабусина квартира ж порожня стоїть! – Там, щоправда, ніхто не жив вже п’ять років. Та й
Люблю дочку, але жити з нею на одній території немає жодних сил. Нехай викручується, як хоче, а мені моє життя дорожче
Люблю дочку, але жити з нею на одній території немає жодних сил. Нехай викручується, як хоче, а мені моє життя дорожче. Вже п’ять років, як я вдівець. Не
– Ей, двері відкрий. Я зайнята, – крикнула Ольга. Дмитро пішов відкривати двері. Дружина давно вже не називала його на ім’я чомусь і не реагувала на зауваження чоловіка, що йому це не подобається.
Дмитро стояв біля вікна. Сніжинки кружляючи, поволі падали на землю. Останній день цього року. Три місяці тому не стало мами – останньої рідної людини на землі. Святкувати Новий
– Ольга зробила пару кроків у квартиру із коробкою в руках, і завмерла. На порозі стояли черевики її чоловіка. Поруч із ними лежала жіноча сумочка, та туфлі на високих підборах
– Ти навіщо мої речі збираєш? Що взагалі відбувається? Лев повернувся додому трохи раніше, ніж звичайно, і застиг на місці. Дружина у передпокої складала його речі, не забула
– Мамо, та не час зараз старе перетирати! Я ж не до чужих прийшла, а до батьків! – Підвищила голос дочка
– Та ви хоч знаєте, що я зараз без копійки? – голос Аліни тремтів, але чи то від злості, чи то від розпачу. – Розуміємо-розуміємо, – примружилася мати,
– Ти чим займалася весь день? Спала? Правильно мама моя каже, що ти ледарка, з’явилась дитина і думаєш королевою стала? У вас таке призначення, дітей плодити і їсти готувати, затишок забезпечувати чоловіку, а ти з цим впоратися не можеш. Ну чому ти така, скажи мені?
– А що поїсти нічого немає? – Вадим невдоволено закрив дверцята холодильника, втупився очима на Олену, – Ти чим займалася весь день? Спала? Правильно мама моя каже, що
– З дороги! – Оксану нахабно відтіснили від дверей. – Господарі приїхали
– З дороги! – Оксану нахабно відтіснили від дверей. – Господарі приїхали! У квартиру увійшла неосяжна жінка, а слідом за нею ще троє дорослих, та двоє дітей. –
– Знайдемо, куди тебе поселити, не хвилюйся. Та й взагалі, я думаю, що гроші з продажу твого будинку підуть на розширення нашого житла. – А мені де тоді жити?
Молоде подружжя ніяк не очікувало, що їхні матері можуть так швидко потоваришувати. Вони обмінялися номерами телефонів на весільній урочистості, та роз’їхалися у свої міста. Обидві жінки проживали у

You cannot copy content of this page