– Я одна з ними була. Одна! А тепер твоя… твоя Ірина розпоряджається квартирою, наче вона їй у спадок дісталася!
– Проходь, – Льоша відступився, пропускаючи мене у квартиру. – У нас якраз пиріг готовий. Я принюхалася: пахло ваніллю та яблуками. Ірка завжди вміла створити цю атмосферу затишку
«- Чоловіка, доню, вибирай з розумом…» – згадалися їй слова матері
– Ах ти егоїстка! – заявила свекруха. – Безсердечна, байдужа… – повторювала їй сестра чоловіка. – Одні гроші в голові! – Замість серця – калькулятор! – Двері –
– У сенсі навпіл? – Здивувалася Тетяна. – Ми так не домовлялися. Дача моя, тож врожай, значить, за великим рахунком, мені належить. Максимум, чверть можу вам віддати
Тетяна одружилася з Олексієм, коли їй було вже тридцять років. Дуже хотілося їй дітей, і щоб виховувалися вони в повній родині, а гідних кавалерів все не траплялося. Олексій
– Олено, що ти стоїш, як укопана? Давай у темпі! Пакуй речі, та поїхали, я до батьків тебе відвезу! У мене справ вище за дах! – Колю, у нас все добре! – Прошепотіла Олена. – Не поїду я нікуди! – Я не питаю! – Брат осудливо глянув на сестру. – Мені самому речі збирати
– Речі збирай! – сказав Коля, увійшовши у квартиру. – Миколо, а ти чого? – Здивувалася Олена. – Збирай речі, поїхали! – Він сперся на стіну. – Які
– Набридло мені жити в цій комірчині! Хочу в трикімнатну твоєї матері! – Ти хочеш, щоб я її вигнав? – Я тобі сказала, а ти вже сам думай, як із нею домовитись! – Наполягала дружина
– Набридло мені жити в цій комірчині! Хочу в трикімнатну твоєї матері! А що, їй одній там жирно буде. – Ти хочеш, щоб я її вигнав? – Я
Невідомо, що рухало Вірою, коли вона складала в голові цей план, “надійний, як швейцарський годинник”
Ігор не підозрював, що на нього чекає вдома, тому повертався у чудовому настрої. Був вечір п’ятниці, попереду маячили вихідні. І хоча на суботу і неділю були заплановані домашні
– Надько, виселяй зі своєї квартири квартирантів, тітка Галя приїжджає на три місяці! – заявила свекруха
– З якого дива я повинна когось виселяти? – обурилася у відповідь Надя. – Галя – рідна тітка твого чоловіка, май совість, стався до неї шанобливо! – Почала
– А тобі хто потрібний, дружина та матуся? Якщо ти сподівався, що я за тобою доглядатиму, як за дитиною, то можеш повертатися назад
– Скільки можна, Аліна! – обурювався Сашко. – Хіба ти не могла випрасувати мені сорочку ще вчора ввечері? Я ж просив тебе про це! – Так. Було діло.
– Я на тебе більше не чекала. Вибач, Артеме, але життя така штука … Я хочу розлучитися і вийти заміж за іншого чоловіка. Ми живемо вже майже рік, я кохаю його, а тебе більше ні. Вибач
Артем вийшов із вагона і вдихнув свіже морозне повітря. На станції метушилися люди, хтось біг до поїзда, хтось, навпаки, виходив із вагонів і поспішав у бік вокзалу. А
Свекруха вимагала нашого переїзду, але я вигадала хитрий план
– Значить, кажеш, я погана господиня? – я повернулася до чоловіка, демонстративно надягаючи фартух, подарований свекрухою на минуле Різдво. – Що ж, тобі буде ідеальна дружина за рецептом

You cannot copy content of this page