– У неї шестикімнатна хата порожня стоїть, а я щодня по три години в електричках трясуся! – Жалілася матері сестра чоловіка, бо так хотіла переїхати на мої квадратні метри
– І що вона тобі відповіла? – Герда Василівна поставила перед дочкою тарілку із гарячим борщем. – А що вона може відповісти? – Аля з досадою поклала телефон
– Де їжа? Я з незворушним виглядом роздала всім по чайному пакетику. Відкрила при всіх шоколадки, щоб свекор бачив, що я його цькувати не збираюся, і до шоколаду не торкалася. І запропонувала всім пригощатись
– У сім’ї мого чоловіка всі з гастрономічними чудасіями. Причому це все культивується і вважається навіть “родзинкою”: “Так! Ми не такі як усі!” Ось тільки я вже втомилася
– Ти сама винна, – спокійно відповіла свекруха. – Треба було підготувати кімнату як слід. Навіщо мені в шафі чужі шмотки
Кожен візит Наталії Іванівни, матері Івана, ставав для Олесі випробуванням. Якщо раніше вона попереджала про свій приїзд, то цього разу свекруха вирішила приїхати зненацька, без дзвінка. Жінка з’явилася
– Мужик не кинув би дружину з маленькою дитиною. Тихо сказала Олена і пішла до доньки
Олена не знаходила собі місця. На руках заснула маленька Катюша, а вона ніяк не могла відійти від вікна. Вже година минула, як вона дивилася на подвір’я. Кілька годин
– Кому ти віддала квартиру, з того й запитуй про допомогу, – суворо відповів син
Валентина була шокована, коли свекруха заявила, що відписала свою квартиру єдиній онучці Вікторії. Ніхто з присутніх цій звістці не зрадів, окрім самої дівчини, та її батьків. Вікторії було
– Нам може безкоштовно дістатись простора трикімнатна у центрі міста!
– Як мені все це набридло! – Паша кинув на стіл теку з документами. Аркуші розлетілися по всій кімнаті, їх Ліда проводила стомленим поглядом. Вона тільки сьогодні прибралася
– Ну, якщо я тут живу, значить, це і мій дім, доведеться вам упокоритися! І взагалі, вистачить бурчати! – Відрізала у відповідь невістка
– Дуже мило, – Ольга Геннадіївна поглядала на Поліну, молоду дружину сина Микити, – ну проходьте, сідайте за стіл. Микита щось шепнув на вушко дружині, підбадьорюючи. Поліна, струнка,
Бабуся довго не погоджувалась віддавати квіти доньці. Квіти, яких довкола мільйон, але ці … Ці найкращі! Ці – онук подарував
Сергій уже досить довго ходив по квітковому магазину. Бордові троянди, жовті тюльпани, білі лілії, квіти у горщиках та вазах, зібрані в розкішні, витончено прикрашені букети на будь-який смак.
– Аня, а ти взагалі де? — питала свекруха. — Негайно повертайся, Левчика час годувати! Він дзвонив, сказав, що ти слухавку не береш. Що відбувається? Ти чому покинула одного мого сина? Що значить поїхала? Куди? А тобі хтось дозволив? Бігом додому, не смій мого сина надовго залишати одного!
– Аня, а ти взагалі де? — питала свекруха. — Негайно повертайся, Левчика час годувати! Він дзвонив, сказав, що ти слухавку не береш. Що відбувається? Ти чому покинула
– Мамо, ну не можна ж так поводитися! Ти вже не молода, щоб по горах скакати та цілодобово в автобусі трястись. Навіщо тобі ці подорожі? Чого тобі в житті не вистачає? – Сиділа б удома, як усі пристойні бабусі, онукам пиріжки куховарила. Вже соромно людям у вічі дивитися! Ти ніколи не можеш з онуками посидіти, коли нам треба! – Обурювалася дочка
– Мамо, візьмеш дітей на вихідні? Ми з Вадиком на озеро хотіли вдвох з’їздити, відпочити. – Ганно, вибач, не можу. Ми в Яремчу їдемо на тиждень, завтра вночі

You cannot copy content of this page