Привіт, я ось читаю часто, як всі закохуються, особливо як хлопці бігають за дівчатами. А що зі мною не так?
Часом здається, що на мене порчу навели, бо хлопці в мене взагалі не закохуються.
В принципі, я свої мінуси знаю і намагаюся виправити, але толку ніякого. Так навіщо мучитися?
Буду змінюватися тільки заради коханого, якщо він буде.
А так не хочу, щоб прийшов на все готове, не розуміючи як це все дісталося.
Я молода, не потвора, звичайної зовнішності, дають навіть менше моїх років, мені 25, дають 18-20. Я слухняна заради коханого, а з ким ні зустрічаюся, всім щось треба від мене.
Як починаємо жити разом, то починають давати поради з прибирання і готування, то грошима щоб вміла розпоряджатися. Тьху!
Нібито важко почекати, поки навчуся, а претензії були мало не з перших днів життя спільного. Відповідно, швидко розходилися.
Може і правда якась порча?
– Ми можемо починати? - Нотаріус поправив окуляри й розкрив папку. Ганна кивнула, хоч горло…
– Дівчатка, моя Гануся, моя внучка, заміж виходить, – з радістю розповідала баба Зіна своїм…
- Мамо, ви що, серйозно? - Олег зайшов до батьків, та батька не було вдома.…
-Будинок, синку, давай продамо. Ви не хочете на околиці жити, а мені його доглядати важко…
Людмила добре пам'ятала своє дитинство. І зараз, коли її знайшли щодо спадщини, сльози лилися струмком.…
Настя готувалася до весілля. І хоча до нього було ще кілька місяців, дівчина завчасно почала…