Перше кохання з минулого. Я заміжня вже 5 років, в шлюбі я щаслива, коханий чоловік, дочка, ідилія і гармонія в родині. Але мене постійно мучать спогади про перше кохання.
У 15 років, я зустрічалася з хлопцем на ім’я Саша, він був моїм першим коханням, і так само я була його першою дівчиною, зустрічалися ми близько року, розійшлися через дурницю.
Згодом він почав зустрічатися з іншою, у мене так само були інші хлопці, і начебто все пройшло, але ми хоч були порізно, все одно спілкувалися.
Через 3 роки після розлуки, я вийшла заміж за іншого, але Саша мені до самого дня весілля дзвонив і писав, навіть знаючи, що через два дні я виходжу заміж.
Після весілля, спілкування припинилося, він поміняв номер, видалив всі сторінки з соціальних мереж, і я стала забувати про нього.
Пройшов рік, я народила доньку, було все добре, ніяких спогадів про минуле, поки я не дізналася, що Саша одружується.
З тих пір як ми зустрічалися, пройшло вже 8 років, але мені все одно було дуже боляче усвідомлювати що він вже зовсім чужий. Нещодавно так само дізналася, що у нього скоро буде дитина.
А мій двоюрідний брат з ним дружить, і ми з моїм братом постійно листуємося, але раптом він вирішив зателефонувати, і запитав, коли я приїду до них в місто, тому що Саша говорив йому, що хоче зі мною зустрітися і поговорити, а так як у мене маленька дитина, приїхати я не зможу, він запитав чи можна дати йому номер мого телефону, я сказала що можна.
Через два дні подзвонив Саша, і у мене ніби ноги стали підкошуватися, відразу всі спогади спалахнули ніби все було вчора.
Після цього, ми знову почали спілкуватися, в таємниці від своїх чоловіка і дружини.
Він виявляється всі ці роки пам’ятав мій номер телефону, просто боявся подзвонити, одружився не з любові, вона просто завагітніла, і ось так склалося життя.
Чи правильно все це? Я не знаю. Але цю першу любов я не забуду ніколи.
