Іду до банкрутства семимильними кроками.
Поки по планеті крокує коронавірус семимильними кроками, я з тією ж швидкістю рухаюся в бік банкрутства.
Моє звичайне життя більше схоже на марафон. Телефон зазвичай розривається, відволікаючи від справ. Але тільки не зараз.
У мене є магазин з продажу будівельних товарів, три роки тому відкрив невеликий цех з виготовлення інструментів.
Я завжди знав, що потрібно диверсифікувати бізнес. Були плани відкрити меблевий магазин, цех по виготовленню вікон, багато ідей було.
Ось тільки часу ні на що не вистачало. Як тільки я намагався довірити управління іншій людині, то бізнес котився під укіс. Знову доводилося впрягатися і вирішувати проблеми з податковою, постачальниками, юристами, мільйоном державних структур, постачальниками, замовниками, рептилоїдами.
І гроші завжди водилися.
Зараз все не так. Бізнес перепрофілювати не вийде швидко. Потрібно топати в податкову, а вона як би тебе зараз і бачити не хоче.
Магазин закрила адміністрація (бо я не торгую ліками і товарами першої необхідності).
Ситуація дуже погана. Ще тиждень таких ось “вихідних” і подам на банкрутство. Природно, втрачу виробництво, яке створював роками, втрачу приміщення, що знаходиться на балансі підприємства, підуть фахівці. 23 людини втратять роботу. У одинадцяти з них іпотека, у чотирнадцяти є маленькі діти.
Платити заробітну плату за березень мені вже нічим. Грошей в касі немає, на рахунку теж порожньо.
Що робити? Взагалі не знаю. Вишенькою на торті є те, що мій будинок в якості застави оформлений. В кінці всієї це епопеї з коронавірусом я втрачу не тільки бізнес, гроші, а й житло.
Любіть своїх близьких і здоров’я вам. До побачення.
