Сьогодні я хочу розповісти вам свою історію. Мені потрібна допомога, вірніше, порада.
Я навчаюсь в університеті. Нещодавно до нас в групу перевели нового студента. Він такий гарний собою, що всі мої одногрупниці відразу стали звертати на нього увагу.
Він буквально купався в ній. А мені якось не до нього завжди було. Я на той момент дуже кохала одного хлопця, але він ігнорував мої почуття. Загалом, на того одногрупника я і не дивилася.
Якось згодом мені він став трохи подобатися. Він поступово втерся до мене в довіру, ми подружилися.
Часто разом сиділи на парах, жартували. Дівчата, ясна річ, мені заздрили. У групі я – староста, а його призначила своїм заступником.
Все б нічого, але я почала розуміти, що закохуюся в нього. Постійні думки тільки про нього. Незабаром про це дізналися всі мої одногрупниці.
Ще я розповіла своєму найкращому другу. Вони навіть хотіли підштовхнути його до відносин зі мною, але якось не зрослося.
Трохи пізніше, через нерви, я загриміла в лікарню. Якесь загострення дало ускладнення на вуха. Я погано чула.
Одного разу мене прийшли провідати друзі, він був з ними. Це мене дуже порадувало, але особливо нічого не змінилося. Уже півроку я лежу в лікарні і майже не чую нічого.
Коли він звідкись дізнався, що я маю до нього почуття, то сказав, щоб я ні на що не розраховувала, нагрубив мені при всіх.
Напевно, він не хоче зі мною спілкуватися через мою глухоту. Тепер він взагалі зі мною не розмовляє. Та й друзі теж мене кинули.
Тільки батьки завжди підтримують. Я розумію, що повинна не думати про нього, але нічого не виходить. Як мені поступити і як жити далі?
