Сімейний відпочинок я уявляла собі так. Ми з чоловіком та донями їдемо до моря на тиждень. Живемо у комфортабельному готелі, вечорами трапезуємо у ресторані та просто насолоджуємося життям.
Може здатися, що я хочу надто багато. Але насправді про цей відпочинок я мріяла вже кілька років. А у січні почала активно планувати поїздку. Востаннє ми відпочивали 3 роки тому. Тоді наші донечки були ще доволі маленькими. Догляду за малечею було більше, ніж відпочинку.
З того часу я зареклася, що поки Даша і Поля не підростуть, я на море із ними не вирушу. І ось цей довгоочікуваний момент настав! Я вже й готель вибрала, і квитки надивилася, і купальник новенький купила. Здавалося б, що може зіпсувати таку бажану відпустку?
Звісно ж, чоловік! Нещодавно він заявив, що цього разу ми з собою маємо взяти його маму. Мовляв, минулого разу брали мою. Отже, тепер час і свекрусі відпочити як слід. Тільки ось з якого дива я повинна тиждень терпіти компанію Ірини Андріївни?
Ні, ви не подумайте, стосунки у нас непогані. Ну, наскільки вони можуть бути непоганими між свекрухою та невісткою. Але відпочивати разом із цією людиною я абсолютно не хочу. І тим більше оплачувати їй це задоволення!
Коли чоловік повідомив мені про це, я дуже розлютилася. Мої аргументи його не хвилювали. А даремно, тому що йому варто було б прислухатися до того, що я говорю. Справа в тому, що минулого разу нашим дітям було лише 3 і 5 років.
Свою маму я покликала не просто, щоб вона поїхала на море та поплавала. Я, швидше, як няньку її використовувала. Вона займалася онучками, поки ми з чоловіком відпочивали. Мама в мене спокійна та врівноважена, зайвого слова ніколи не скаже, з дурними порадами теж не полізе.
Загалом, з нею поряд комфортно та зручно. Та й Дашка з Полькою від бабусі у захваті. Усім було добре. Хоча мама і доглядала онучок, вона теж відпочила. Встигла на пляжі повалятися так, що зовсім згоріла.
Брати з собою свекруху означає приректи себе на нудний відпочинок, що вимотує. З онучками вона поратися не стане все одно. Та й стосунки у них, м’яко кажучи, напнуті. Я впевнена, що Даша та Поля влаштовуватимуть істерики, хоча вони вже й немаленькі.
Ірина Андріївна дитячий плач не терпить. Почне розповідати, як сильно їй болить голова. Та й загалом жінка вона нервова. Вічно навколо неї всі мають крутитися та вирішувати її проблеми. Мене це бісить!
Не знаю, що робити та як вирішити цю проблему. Із чоловіком посварилася. Вже другий день не говорю. Він усе про матір свою товкмачить, ніби вже пообіцяв їй наперед, зі мною не порадившись. І я зовсім не здивуюсь, якщо так і було!
Якщо він так сильно хоче поїхати у відпустку з мамою, то нехай їде без мене. Я чудово проведу час із доньками. Можу теж свою маму взяти. І буде у нас спокійна та дружна поїздка. Зберуся з духом і так йому і скажу!
