Мені 20 років, вчуся в інституті. Знайомі були з цим чоловіком заочно. Дуже рідко перетиналися з загальними знайомими в компанії.
В якийсь момент я зрозуміла що він мені подобається, але я навіть не думала нічого більшого.
Просто цікавий чоловік, ніколи не сміявся і рідко посміхався. Одного разу я дуріла як зазвичай і він тихенько засміявся, в той момент я побачила його усмішку і по вуха в неї закохалася. Я постійно хотіла що б він сміявся.
Пару раз мене просили написати йому, що б він прийшов на загальний збір, так і почалося наше листування, ми розговорилися.
Він розповів про свого собаку, і про те що пес погриз зарядку для телефону. Я люб’язно запропонувала йому свою запасну, але за це він повинен був піднятися і попити чай.
Спочатку він зніяковіло відмовився, мовляв незручно, але врешті-решт погодився.
Наступним ввечером він приїхав, ми пили чай і він дивився мені прямо в очі, я ніяковіла. А йому це начебто подобалося.
Після цього все якось закрутилося. Вечорами він забирав мене на машині і ми каталися. Потім ми зупинялися де небудь в тихому місці і просто сиділи і розмовляли, постійно дивлячись одне одному в очі.
Якось він взяв мене за руку і поцілував її, а потім сказав що йому не можна цього робити, йому не можна просто торкатися до мене, я запитала чому, а він сказав що у мене все життя попереду.
Ми весь час ставили собі питання “Що робити?” і “Що відбувається з нами?”. Ми подумали, що нам не варто поспішати і переходити кордон. Але з кожним вечером ми заходили все далі і далі.
Але він дуже довго тримався, знаючи що я незаймана, не домагався, а навпаки намагався не втратити кордон.
Але я жодним чином не пручалася, навіть навпаки давала зрозуміти що хочу цього. І як багато хто міг подумати, не тому що просто вже хотіла втратити цноту, а тому що я зрозуміла, що чекала його.
Але у нього виявилася дуже складна ситуація на особистому фронті, він як би не вільний, але і кинути її теж не може з якоїсь причини.
Періодично він з нею спить, а я терплю. Було якось не так боляче на початку, була поглинена закоханістю напевно. Але зараз я мучуся в безсонні з думками про те, що можливо саме зараз він з нею.
Не знаю до чого це все призведе звичайно, але точно знаю що я його люблю і з упевненістю можу сказати що коханню кожен вік підвладний.
