Чоловік набрехав коханці, що ми взяли дитину з дитбудинку, бо я не можу мати дітей. Навіть збрехав, що його батьки загинули в катастрофі

Я із заможної, досить заможної родини. Мама моя ніколи не працювала, точніше працювала, але вийшла заміж на мого тата і стала щасливою домогосподаркою.

Тато підприємець, у нього завжди повна голова ідей і ці ідеї він дуже швидко втілює в життя. Згодом він став заможною людиною, якого поважали в місті і просили поради. Тато ніколи не відмовляв.

Так ось, коли я почала навчатися в інституті познайомилася з хлопцем. Хороший, дуже красивий, грамотний і як здавалося порядний. І ми одружилися, народили сина і ось воно, щастя. Живи і радій життю.

Тато влаштував чоловіка на хорошу роботу, допоміг нам купити квартиру. Все що ми хотіли у нас було. Але розчарування і біда в кожну хвилину може прийти в будь-який будинок. Випадково.

Якось увечері мій чоловік прийшов з роботи і пішов купатися. На телефон прийшло повідомлення, щоб він терміново передзвонив якійсь Каті. Я і значення не надала, причепитися було ні до чого. Ми завжди були разом.

Він вийшов з душа, я сказала йому, щоб він передзвонив і тут все перевернулося. Я й подумати не могла, що людина може змінитися за секунду. Такого його я не бачила. Оскаженів в мить і став на мене кричати і звинувачувати в тому, що я лазила по його речах.

Я нічого не розуміла, звідки така реакція. Пів ночі він доводив мені, що я ніяка дружина, що я йому не довіряю. Я була розгублена і пригнічена. Я за 4 роки нашого життя побачила зовсім іншу людину.

На ранок він не попрощавшись пішов на роботу. Мене розпирало почуття недомовленості і таємниці. І я будь-яким способом вирішила дізнатися про цю Катю. Це виявилося не складно.

Звичайно ж це була дівчина з роботи, я не помилилася. Роздобувши її телефон я їй написала дуже обережну смс. Відповідь була негайною. Ми домовилися про зустріч і в цей же день, взявши сина і коляску я пішла побачитися з Катею.

Правда така завжди дуже болюча. Того вечора я дізналася, що з Катею мій чоловік зустрічається дуже давно, що він їй розповідав, що живе зі мною, тому що я дуже хвора. Що ми взяли дитину з дитбудинку, бо я не можу мати дітей. Коротше, він навіть поховав свою матір і батька, що вони загинули в катастрофі і все в цьому дусі. Я не впізнавала свого чоловіка. Я була вбита цією інформацією.

Прийшовши додому, першим ділом я вирішила, що ми однозначно повинні розлучитися. Розмовляти і з’ясовувати відносини не було сенсу, та й бажання і сил.

Я спокійно його погодувала, поклала сина, сходила в душ і пішла спати. Ми не розмовляли. Вранці, як завжди я встала рано, але проводжати його на роботу не стала.

Він, напевно, все розумів, тому навіть і не попрощався. Просто поцілував сина і пішов. Весь день був порожнім, я розмовляла по телефону з Катею.

Вона мені дзвонила, я передзвонювала. І так кожну хвилину. Я ніби катувала себе і мучила. А Катя мені все розповідала, як вони зустрілися, де проводили час.

Я ревіла, але чомусь слухала її. Душа розривалася від болю. Не можу передати як погано мені було. Я не впізнавала чоловіка. Коли він прийшов з роботи, я вирішила поговорити.

Слова самі виривалися з моєї тепер уже хворої душі. Реакція у нього була несподіваною, як і в той раз, коли Катя подзвонила. Він подивився на мене так спокійно і сказав мені, щоб я не переживала, що Катю він не кохаю. Що він кохає тільки мене і ніколи не кине.

Але і Катю не кине, бо вона сильно хворіє і може померти, якщо вони розлучаться. Цю історію він говорив і їй, ну, що я хвора. Я не вірила, що це говорить людина, з яким я живу, від якого я народила.

Все відбувалося як уві сні і не зі мною. Ще він пригрозив мені так, теж спокійно, що якщо про це дізнається мій тато, то я пошкодую і ліг спати.

Я розповіла все батьку на наступний день. Тато довго чекати не змусив. Увечері разом з мамою і другом вони приїхали до нас в гості. Тато привіз велику сумку і поклав на стіл гроші.

Друг тата сказав, що мій чоловік звільнений з роботи, що він їде з міста до своїх «померлих батьків».

Звичайно, чоловікові сказати було нічого. Він просто не очікував, що я розповім все батькові. Мовчки він встав, збентежений і розбитий, зібрав свої речі, при цьому намагався щось пробурмотіти про пробач і все таке. Але я не слухала. Я точно знала, що не пробачу.

Я переїхала до батьків і поки живу з ними. Син допомагає мені впоратися з болем. Він іноді телефонує, запитує, як справи у мене, як син. Я холодним голосом відповідаю, що все добре. Ось так буває в житті. Просте смс по роботі і стільки брехні. Але життя триває, і я живу.

Related Post

– Олег залицався за мною два роки, квіти, подарунки… яка же дурепа я була, що тікала від нього!– Олег залицався за мною два роки, квіти, подарунки… яка же дурепа я була, що тікала від нього!

Був 2009 рік, навчалася я тоді в інституті. Навчалася собі, не думала про відносини, тому що весь час була завалена всякими завданнями, та й вважала що мені все це не

Подруга вирішила “відбити” мого нареченого, коли ми влаштували для неї подвійне побаченняПодруга вирішила “відбити” мого нареченого, коли ми влаштували для неї подвійне побачення

Пишу історію, в яку все одно ніхто не повірить. Навіть не знаю, для чого все це … Але дуже хочеться поділитися. Сподіваюся, що її прочитають ті, про кого я тут

facebook